Трудові правовідносини та їх учасники

До трудових правовідносин належить весь комплекс суспільних відносин, врегульованих нормами трудового права (як власне трудових, так і пов’язаних з ними). В науці трудового права виділяють наступні види трудових правовідносин: 1) власне трудові правовідносини (індивідуально-трудові) – це правовідносини, що виникають на підставі укладення трудового договору між працівником і роботодавцем: правовідносини робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, трудової дисципліни, охорони праці; 2) колективно-трудові правовідносини – соціального партнерства та встановлення умов праці на підприємствах; 3) правовідносини працевлаштування; 4) правовідносини навчання і перекваліфікації на виробництві; 5) правовідносини, що виникають з приводу нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства; 6) правовідносини, що виникають з приводу розгляду трудових спорів. Оскільки трудові правовідносини завжди виникає між конкретними особами на підставі досягнутої між ними угоди, дане правовідношення визначається як форма конкретних прав та обов'язків його учасників. У цьому сенсі трудові правовідносини окреслює рамки, в яких може реалізуватися поведінку його учасників.

Суб'єктом трудових правовідносин виступають також підприємства, установи, організації, власники створюваних юридичних осіб, фізичні особи, які надають працівнику роботу. Переважно це юридичні особи. Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді. Суб'єктом трудових правовідносин виступають також підприємства, установи, організації, власники створюваних юридичних осіб, фізичні особи, які надають працівнику роботу. Переважно це юридичні особи. Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді.

Підприємство є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, що має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку з своїм найменуванням. Воно може здійснювати всякі види господарської діяльності, що не заборонені законом і відповідають меті, що передбачена статутом.

Другою умовою виникнення трудових правовідносин є наявність правової норми. Люди для одержання бажаного результату вступають у фактичні відносини з іншими громадянами та юридичними особами, не звертаючи уваги на те, чи будуть ці відносини набувати форму правових. Незалежно від волі учасників фактичних відносин, коли ці відносини урегульовані правом, коли є відповідна правова норма, то фактичні відносини з моменту їх створення стають правовими.

Нарешті, третьою умовою виникнення трудових правовідносин є наявність юридичного факту, з яким чинне законодавство пов'язує виникнення правових наслідків. Трудові правовідносини, за загальним правилом, виникають з двосторонніх юридичних актів, які становлять, з одного боку, погоджене волевиявлення громадянина, який бажає одержати роботу саме на даному підприємстві, а з другого - рішення власника або уповноваженого ним органу. Таким двостороннім актом є угода про вступ на роботу робітника або службовця.

Юридичними фактами, що виступають як підстави виникнення трудових правовідносин є адміністративний акт призначення на посаду, вибори, адміністративний акт розподілу на роботу після закінчення окремих видів навчальних закладів, трудовий договір.