Абзац — частина тексту. Найменша рубрикаційно-композицій-на одиниця твору, позначена пробілом на початку першого рядка — абзацним відступом.
Абзацний відступ — пробіли на початку першого рядка абзацу; за правилами складання — однаковий для тексту в межах одного видання.
Авантитул — перша сторінка книжкового блока при наявності у виданні контртитула чи фронтисписа. Тут можуть бути помі-щені видавнича марка, марка серії, останнім часом — назва видання або прізвище автора, епіграф, посвята, гасло. Може бути названий фортитулом чи вихідним листком.
Автор — творець художнього або науково-популярного твору чи наукового дослідження.
Авторська правка — правка, відмінна від попереднього оригіналу, внесена автором чи упорядником твору у верстку.
Авторський аркуш — одиниця виміру літературного твору, яка дорівнює 40 000 знаків, включаючи пропуск між словами, або 700 рядкам віршованого тексту чи 3000 см2 ілюстративного матеріалу.
Авторський покажчик — допоміжний алфавітний покажчик, який являє собою перелік авторів творів, згадуваних у тексті видання.
Акцентування — виділення в тексті наголошених голосних літер знаками-акцентами.
Акциденція — малі складені друкарські форми: бланки, рахунки, анкети, атестати, адреси, запрошення, афіші, газетні та журнальні оголошення, квитки і т. п.
Акцидентні шрифти — шрифти, які використовуються в акцидентному наборі (поліграфічні, декоративні, мальовані).
Алфавітний покажчик — будь-який покажчик, організований за алфавітним принципом.
Альбом — книжкове видання, основу якого складає відтворення карт, малюнків, креслень, фотографій з коротким роз'яснюючим текстом.
Альбомний спуск — розташування сторінок друкарської форми, при якому спинка видання розміщується при короткій стороні сторінки.
Анотація — коротка узагальнююча характеристика книги, яка розкриває її зміст, художню цінність та читацьке призначення.
Апарат книги — доповнюючі тексти у виданні для створення читачеві сприятливих умов для користування книгою.
Апрош — відстань між літерами чи словами на відбитку.
Безгранковий метод — порядок видання, при якому друкарня отримує від видавництва оригінал, підготовлений до складання і верстання одночасно, при цьому виготовляє повну верстку.
Білий рядок — відступ, утворений пропуском, який дорівнює висоті рядка шрифту заданого кегля.
Біловий аркуш — паперовий аркуш, віддрукований з одного боку.
Бібліографічне посилання — посилання на джерело, з якого запозичено наведені дані чи текст.
Боковик — перша чи крайня ліва текстова графа таблиці чи виводу. Інколи боковиком називають дрібні ілюстрації, винесені на поля книги.
Бордюрні лінійки — лінійки, створені за методом рапорту при повторенні складених чи готових спакованих елементів; вони застосовуються для обрамлення тексту чи ілюстрації.
Брошура — невеликого обсягу друковане видання, яке містить не менше 6 і не більше 48 сторінок в м'якій паперовій обкладинці чи без неї.
Брошурувальні процеси — процеси отримання зшитків, комплектування блока і його скріплення, покриття обкладинкою і обрізування.
Буклет — видання, віддруковане на одному аркуші паперу, сфальцьоване в декілька паралельних згинів без шиття і без розрізання.
Варіанти оформлення видання — рекомендовані розміри сторінок складання і розкладка полів для певних груп видань.
Вгін — ліквідування короткого кінцевого рядка абзацу, яке досягається шляхом зменшення пропусків (апрошів), заміни чи вилучення слів у попередніх рядках набраного тексту.
Верстання — монтаж сторінок книги, журналу чи газети за визначеним розміром з тексту, ілюстрацій та інших елементів, потрібних для видання.
Верстка — коректурний відбиток зверстаного складання. Верхня лінія шрифту — умовна лінія, яка твориться верхнім краєм основної частини очка літер.
Вклейка — окремий ілюстративний відбиток, вклеєний між сторінками книги і за змістом поєднаний з даним текстом.
Внакидку — вид шиття для брошур через згин спинки, коли дротяні скоби загинаються всередині зшитка.
Внутрішнє поле — не зайнята текстом внутрішня бокова частина сторінки до корінця, тобто згину сфальцьованого листа.
Воборку — верстання ілюстрацій, ширина яких менша, ніж сторінка складання, з заповненням набором місць, які залишаються при монтажі ілюстрації.
Вокабула — заголовок статті словникового видання.
Видрук — видання самостійного характеру з своєю нумера-цією випусків, надруковане на сторінках іншого періодичного видання.
Впідверстку — розміщення частини складання тексту, ілюстрацій, таблиць безпосередньо за попереднім набором.
Врозріз — вид верстання, при якому ілюстрація, таблиця зверху та знизу, але не з боків, закриті текстом.
Врознім — вид шиття, яке провадиться через згин спинки дротяними скобами, кінці яких загинаються зовні зшитка.
Вставка — додавання нового тексту, зробленого автором чи редактором у коректурі.
Вступна стаття — частина довідково-допоміжного апарату книги, розміщена перед основним текстом і за змістом й призна-ченням близька до передмови.
Вивід — зведення чи цифрові дані, розташовані колонками без прографки лінійками, як правило, шрифтами меншого кегля.
Вигонка рядка — утворення додаткового рядка в абзаці шляхом збільшення апрошів між словами в останніх рядках, вставляння нових слів, заміни довшими чи додаванням нових.
Виділення — оформлені особливими складено-графічними засобами літери, слова або речення.
Виключка рядків — доведення рядків до повного формату шляхом рівномірного збільшення чи зменшення апрошів.
Висота вічка — розмір вічка літери від верхніх до нижніх засічок.
Висячий рядок — кінцевий рядок абзацу, розміщений першим вверху сторінки; або початковий рядок абзацу, розміщений останнім, тобто нижнім, рядком на сторінці.
Вихідні дані — розміщені на титульному аркуші чи обкладинці книги дані.
Вичитка — вичитування оригіналу рукопису перед здаванням його до складання і верстання з метою виявлення орфографічних і пунктуаційних помилок: встановлення однотипності написання слів, скорочень, одиниць вимірів, виявлення пропущених слів, суттєвих і стилістичних помилок і т. п.
Виноска — поміщена після тексту книги чи статті затекстова примітка чи затекстове бібліографічне посилання, пов'язане з текстом цифровим порядковим номером чи зірочкою по верхній лінії шрифту.
Втяжка — складання на зменшений формат для виділення тієї чи іншої частини тексту.
Гарнітура — повний комплект шрифтів різних накреслень та кеглів, але єдиних за характером рисунка.
Глуха верстка — спосіб верстання з оборкою ілюстрації текстом з усіх чотирьох боків.
Глухий покажчик — покажчик термінів, імен, географічних назв і т. п. без визначення і пояснення.
Головка — верхня частина таблиці чи виводу, яка містить в собі заголовки окремих граф чи колонок.
Гранка — стовпчик рядків складання довільної довжини. Також і відбиток складання, з якого після коректури виклеюють макет.
Додатковий текст — текстовий матеріал, який поміщений у книзі, але не входить в її основний текст.
Дублікат — копія чистого рукопису (заголовків, таблиць, формул, зносок і т. п.), які при певному виді складання мають бути набрані іншим шрифтом чи іншими засобами.
Ємність друкованого аркуша — насиченість друкованого аркуша друкованими знаками; вона залежить від площі друкованого аркуша, кегля і характеру шрифту, щільності складання.
Ємність шрифту — кількість знаків, які поміщаються в рядку визначеного формату.
Заголовок — назва частини, глави чи розділу книги.
Заголовок в окремий рядок — заголовок окремим рядком, розміщений по центральній осі формату складання.
Заплечики — частини друкарської літери зверху, знизу і з боків вічка літери чи знаку, які не віддруковуються на папері.
Заставка — прикраса, набрана з готових складених елементів орнаментів чи лінійок, або рисунок, розміщений зверху початкової сторінки видання.
Знак охорони авторського права — символ, передбачений Всесвітньою (Женевською) конвенцією про авторське право. Складається з поміщеної в кружок латинської літери «С» з вказівкою імені власника авторського права і року першої публікації.
Золотий перетин — співвідношення між висотою і шириною складеної сторінки чи сторінки книги (враховуючи поля), при якому менша частина відноситься до більшої, як більша до їх суми.
Ілюстрація —графічне чи тонове зображення, яке доповнює чи роз'яснює текст і розташоване в книзі в самому тексті, на вклейках чи на обкладинках.
Інтерлінія — міжрядкова лінія. Інколи на ній набирають цифри у віршованих текстах і суцільних таблицях.
Інтерліньяж — відстань між рядками, міжрядковий відступ.
Капітель — друкарські літери, які мають накреслення прописних, а розміри — рядкових літер.
Кегельна — відстань між словами, яка дорівнює кеглеві даного шрифту. Інша назва — кругла.
Кегль, кегель — розмір шрифту в друкарських пунктах, який визначається відстанню між верхньою та нижніми стінками літери.
Кернінг — невелике графічне зображення, яке виділяє і оформляє кінець будь-якої частини рукописної чи друкованої книги.
Кліше — форма високого друку, призначена для поліграфіч-ного відтворення ілюстрацій.
Колонка — частина сторінки складання, відокремлена по вертикалі пропуском чи лінійкою.
Колонлінійка — лінійка, яка монтується зверху сторінки і розділяє колонтитул від тексту.
Колонтитул — однорядковий напис, який поміщається зверху сторінки складання за рахунок її висоти.
Колонцифра — порядковий номер сторінки.
Контртитул — сторінка, яка утворює з титулом один розворот: на лівій сторінці — контртитул, на правій — титул.
Коректура — виправлення помилок, помічених на готовому відбитку складання.
Корінець — місце згину та скріплення сторінок чи зшитків книги.
Коридор — міжслівні пропуски в кількох рядках підряд, які збігаються за вертикаллю. Належить до порушень технічних умов верстання.
Кришка — зовнішня оболонка книги, її оправа.
Латинський шрифт — шрифт, побудований на латинській основі.
Лініатура растру — кількість прозорих чи непрозорих ліній (крапок) на 1 погонний сантиметр растру.
Ліньяж — кількість рядків в друкованій сторінці складання.
Маргіналії — текстова чи зображальна інформація на полях книжкової сторінки.
Складання — сукупність літер для відтворення тексту.
Накреслення шрифту — графічні особливості друкарського шрифту в межах одного малюнка.
Насиченість шрифту — відношення товщини штриха і ширини внутрішньобуквеного просвіту.
Обкладинка — найпростіше зовнішнє покриття друкованого
видання.
Обліково-видавничий аркуш — одиниця виміру, встановлена у видавництвах для визначення собівартості одиниці друкованої продукції, номіналу та інших економічних показників.
Обліково-видавничий аркуш-відбиток — одиниця виміру обліково-видавничого листажу видавничої продукції для всього тиражу.
Оборка — частина сторінки складання, виконана на зменшений формат в зв'язку з заверсткою в сторінку ілюстрації чи таблиці.
Оптична середина — горизонтальна лінія, проведена через зображення об'єкта дещо вище за геометричну середину так, що візуально здається проведеною посередині.
Оригінал видання — текстовий або графічний матеріал, призначений для відтворення його в поліграфії.
Оригінал-макет — відредагований і підписаний до друку оригінал рукопису, віддрукований на машинці таким чином, щоб сторінки його точно відтворювали сторінку складання у зверстаному вигляді, так само як і інші елементи видання.
Офіційне видання — твір, який публікується від імені установи чи організації.
Пагінація — послідовна нумерація сторінок видання за допомогою колонцифр.
Паралельна титульна сторінка — друга титульна сторінка з текстом на іншій мові.
Паралельний текст — текст, який поданий в одному і тому ж виданні на двох чи декількох мовах.
Переверстка — дослівне відтворення раніше опублікованої книги, брошури з іншого складання.
Плашка — друкарська форма, поверхня якої являє собою суцільну друкуючу поверхню.
Підзаголовкові дані — дані про характер твору, осіб, які брали участь у творенні книги чи підготовці її до друку, наявність ілюстрацій, повторення видання, місце і час видання і т. п.
Підписана коректура — видавнича коректура відбитків зі зверстаних сторінок складання, підписаних автором і редактором до друку.
Піка — одиниця виміру в поліграфії, яка дорівнює 1/6 дюйма або 12 п.
Посилання — примітка, яка відсилає читача до іншої сторінки цього ж видання чи зовсім іншого.
Правка — всілякі зміни при виправленні складеного тексту проти рукопису чи проти попередньої верстки.
Примітки — додаткові пояснення чи зауваження до основного тексту.
Пробіл, пропуск — проміжок між літерами і словами в друкарському наборі.
Пробний відбиток — перший контрольний відбиток, отриманий з друкарської машини чи верстата.
Прографка — одна із основних складових частин таблиці, що утворюється вертикальними лінійками, які розділяють графи.
Проформа — зразок таблиці з лінійками, який друкується не повністю, а лише з заголовком і початком лінійок прографки.
Процент використання паперу — процентне відношення площі сторінки складання до площі дообрізної книжкової сторінки.
Рантова лінійка —лінійка, яка дає на відбитку дві паралельні лінії: одну товщу, а іншу — тоншу.
Рапорт — елемент орнаменту, який повторюється.
Розмітка — система умовних знаків, а також процес нанесення цих знаків і конкретних письмових вказівок на оригіналі, якими потрібно керуватися при виготовленні складання і верстання.
Розкладка — на віддрукованому аркуші певне взаємовідношення формату сторінки складання і формату книжкової сторінки.
Розрядка — засіб виділення частини тексту з усієї маси складання засобом апрошів (пробілів між літерами).
Рубрика — заголовок частини, глави, розділу, набраний шрифтами, які мають відмінність від основного.
Рубрикація — поділ книги на розділи, частини, глави, параграфи чи інші менші складові елементи, які мають заголовковий напис — так звану рубрику. Під рубрикацією розуміють систему заголовків видання.
Рукопис — авторський текст, поданий до видавництва (машинописний текст, розклейка попереднього видання, текст, написаний від руки, та інші чіткі текстові відбитки).
Рядкомір — лінійка з поділом на квадрати, цицеро, корпус, петит, нонпарель, а також сантиметри і міліметри.
Серія — ряд самостійних творів, об'єднаних тематично, задумом, з загальною назвою серії в однотиповому оформленні.
Сигнальні примірники — перший, пробний примірник книги з віддрукованого тиражу, який подають друкарні у видавництво для підписання до випуску в світ, тим самим дозволяючи виготовлення і здачу тиражу.
Сигнатура — порядковий номер друкованого аркуша в книзі чи журналі, який ставиться під останнім рядком в лівому кутку першої і третьої сторінки кожного аркуша для контролю правильності фальцювання.
Сканер — оптичний пристрій, який вимірює коефіцієнт відображення ділянок сторінки і перетворює цю інформацію в цифрове зображення.
Сканування — процес обрахунку зображення по крапках з паперового оригіналу чи плівки і ввід його в цифровій формі в комп'ютер.
Складання — формування сторінок при ручному та лінотипному способах складання.
Специфікація видавнича — супроводжуючий оригінал видання документ, в якому подані всі вказівки для відтворення оригіналу у вигляді друкованого видання, а саме технічні умови для складання, особливостей верстання, друку і палітурних процесів.
Спинка — корінець оправи видання — місце згину та скріплення сторінок чи зшитків книги.
Спуск — незадрукована частина початкової сторінки видання чи окремого розділу від верху сторінки до початку тексту, яка на всіх початкових сторінках видання повинна бути однаковою.
Середник — пробіл між колонками в дво- чи багатоколонному наборі.
Стопа — міра паперу, яка дорівнює 1000 листів.
Сторонка — кусок картону, який за форматом дещо перевищує формат книги і є основою твердої палітурки.
Суперобкладинка — паперова обгортка оправи чи обкладинки книги.
Таблиця — текстовий чи цифровий матеріал, розташований колонками і відокремлений один від одного лінійками.
Текст — основна частина літературного твору без рисунків, креслень, графіків, таблиць, виводів і т. п.
Текстовий процесор — програма для набирання тексту, яка дозволяє формувати сторінки складання, міняти накреслення і розмір шрифту і робити виключку рядків.
Технічне редагування — підготовка відредагованого видання до виробництва і контроль за всіма стадіями його виробництва.
Технічний рисунок — науково-пізнавальна ілюстрація, призначення якої — дати певні конкретні відомості із галузі науки
і техніки.
Титульні шрифти — друкарські шрифти, які застосовують для складання заголовків у книгах, журналах, а також тексту обкладинок і титульних аркушів.
Тупий рядок — перший рядок абзацу, набраний без відступу, або останній рядок, який має повний формат.
Тупа лінійка — лінійка з жирним вічком.
Умовний друкований аркуш — одиниця для співставлення кількості продукції різних форматів, а також для виміру складання.
Файл — назва об'єкту з картотеки інформації і комп'ютера.
Фізичний друкований аркуш — одиниця виміру обсягу друкованого видання. Один фізичний аркуш дорівнює половині паперового аркуша стандартного формату.
Фільтр — комп'ютерна програма, яка переводить файл з одного формату в інший.
Форзац — подвійний сфальцьований в один згин аркуш паперу, поміщений між сторонками оправи і блоком книги, який служить для з'єднання книжкового блока з кришкою та захисту першої й останньої сторінок видання від забруднення.
Формат видання — розміри готового обрізаного і зброшурованого друкованого видання.
Формат сторінки складання — ширина і висота сторінки складання без колонцифри, але з колонтитулом на сторінці книги, журналу.
Фортитул — термін, що вживається замість авантитула.
Фронтиспис — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем на лівій сторінці. Головним чином, це портрет автора або ілюстрація символічного характеру, яка відноситься до всього твору або найбільш важливого моменту, про який йдеться в ньому.
Хвіст — нижнє зовнішнє поле сторінки, а також нижній край книги та нижня частина таблиці.
Художнє редагування — розробка проекту оформлення, підбір художників, контроль оформлення і ілюстрування, виготовлення макетів, контроль друку.
Цинкографія — спосіб виготовлення друкарських форм для високого друку з шрифтових і півтонових рисунків за допомогою фотокопіювання і кислотного травлення.
Частка аркуша — частина віддрукованого паперового аркуша, яка складається з двох сторінок: одної — непарної, і другої, наступної, — парної.
Чотиризгинне фальцювання — фальцювання з 2-сторінкового аркуша, яке виконується в чотири згини.
Чистий аркуш — один з перших відбитків, віддрукований після закінчення всіх підготовчих робіт, перші відбитки тиражу.
«Чужий шрифт» — літери іншої гарнітури, які помилково потрапили до складання.
Шапка — заголовок, розташований на рівні верхнього краю сторінки. Може бути використаний замість титула чи шмуцтиту-ла в малообсягових виданнях.
Широкі шрифти — шрифти, у яких ширина вічка переважає висоту.
Шмуцтитул — додатковий титул, який може бути використаний як титул, розділ, том, частина. Інколи багатоілюстрований.
Шрифт друкарський — комплект літер з буквами того чи іншого алфавіту з усіма характерними для нього знаками і цифрами.
Штрихове кліше — друкарська форма високого друку, за допомогою якої передають на папір штрихове зображення.
Ювілейне видання — видання, приурочене до певної святкової і ювілейної дати.
Яруси — частини складних головок таблиць.