Поняття осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі

У ст. 26 ЦПК дається вичерпний перелік осіб, які беруть участь у цивільній справі, а саме: це сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, а також прокурор, державні органи, юридичні особи або окремі громадяни, що беруть участь у цивільному процесі в інтересах інших осіб. Особи, які беруть участь у цивільному процесі, є суб'єктами цивільних процесуальних відносин у зв'язку з розглядом цивільної справи. Для того, щоб суд прийняв цивільну справу до свого судового провадження, розглянув її по суті та постановив обґрунтоване рішення, необхідно, щоб заінтересована особа реалізувала своє право і звернулася до суду з відповідною заявою за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.

У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники третейського розгляду, особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, треті особи, а також представники цих осіб.

Особи, які беруть участь у справі, — це суб'єкти, які мають заінтересованість у предметі процесу. Всі особи, що беруть участь у справі, об'єднані в одну групу, насамперед, за наявністю у них юридичної заінтересованості в справі. Ступінь такої заінтересованості у названих осіб різна. Сторони й треті особи в позовному провадженні мають як матеріально-правову, так і процесуально-правову заінтересованість у результаті розгляду цивільної справи в зв'язку з тим, що беруть участь у цивільному процесі для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Інша група осіб, що беруть участь у справі (прокурор, державні органи тощо), захищають у цивільному процесі не свої, а державні або суспільні інтереси або права й інтереси інших осіб. Тому рішення в цивільній справі не зачіпає їхніх суб'єктивних прав і інтересів. їхня заінтересованість — тільки процесуально-правова.

Особи, що беруть участь у цивільній справі, займають особливе місце серед інших суб'єктів відповідних відносин, грають у цивільному процесі важливу роль. Діяльність таких осіб у цивільному процесі активно впливає на хід і розвиток цивільних процесуальних відносин, виникнення, зміну й припинення процесу в цілому.

В чинному ЦПК дається перелік процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Як на конституційному рівні, так і в процесуальному законі чітко зазначено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена ЦПК.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в будь-якій інстанції в порядку, передбаченому ЦПК.

Особи, які беруть участь у розгляді цивільної справі, наділені правом на ознайомлення з її матеріалами. Реалізація цього права надає можливість всіляко орієнтуватись особі, яка бере участь у справі, в її матеріалах і аналізувати документи, які надходять до справи.

Крім того, у ст. 27 ЦПК передбачені наступні права осіб, які беруть участь у справі: робити з матеріалів справи витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження і приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Так, право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими. Статтею 168 ЦПК передбачений порядок розгляду судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі. У випадку відмови в задоволенні клопотання це не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Особа, яка бере участь у справі, наділена правом висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду цивільної справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам. Наприклад, правом висловити свою думку може скористатись особа, яка бере участь у розгляді цивільної справи при заявленій якого-небудь клопотання у процесі.

Крім того, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному (ст. 176 ЦПК).

Законотворцем наголошується на тому, що особи, які беруть участь у розгляді цивільної справи, наділені рівними процесуальними правами та обов'язками.

Таким чином, особи які беруть участь у розгляді цивільної справи, мають рівні права в користуванні процесуальними правами, а також вони у своїх процесуальних діях та судженнях мають право висловлювати та визначати своє ставлення до правової суті цивільної справи. Крім того, вони мають право висловлювати та визначати своє ставлення до будь-яких питань, які з'являються у процесі вирішення такої справи, а також щодо перевірки обґрунтованості та законності постановленого в ній судового рішення.

З огляду на зазначене, можна констатувати, що немає переваг при реалізації прав в цивільному процесі у жодної з вищезазначених осіб.

Законодавець поклав обов'язок на сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, на підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання. Треба зазначити, що законодавець поклав обов'язок на сторін: кожна із них повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (див. ст. 60 ЦПК). Це можна розуміти так, що сторона повинна бути заінтересована у розгляді конкретної цивільної справи на свою користь шляхом взяття активної участі в ній.

На відміну від попередньої редакції ст. 27 ЦПК, чинна передбачає, що особам, які беруть участь у справі, необхідно подати наявні докази до суду, можливість тільки повідомити про них суд (що часто обумовлювало затягування розгляду справи) тепер законом не передбачена. Також у зв'язку з тим, що відповідними змінами до ЦПК запроваджено правило про необов'язковість проведення попереднього судового засідання, у ст. 27 ЦПК уточнено, що у разі якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до початку розгляду справи по суті (див. ст. 131 ЦПК).

Законодавцем для підтримання належних умов проведення судом цивільного процесу та врегулювання процесуальних правил поведінки в ч. З ст. 27 ЦПК зазначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Користуватись процесуальними правами перелічені особи повинні обережно та не забувати, що реалізація їх повинна мати якусь процесуальну мету.

Щодо неухильного виконання процесуальних обов'язків, можна зазначити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладено достатньо обов'язків, які вони повинні виконувати в цивільному процесі. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у цивільній справі повідомляти суд про зміну місця проживання, перебування, роботи, служби, місцезнаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. До того ж. особи, які беруть участь у справі і не можуть з поважних причин з'явитися до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані (і не тільки вони, але й інші особи, присутні в залі судового засідання) встати, коли до залу судового засідання входить чи виходить з нього головуючий суддя у справі, це є знаком поваги не тільки до судді, але й до правосуддя в цілому. До того ж, зазначені особи в цивільному процесі дають пояснення, відповідають на питання та задають питання тільки стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Рішення суду в цивільній справі особи, які присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні. Законодавець визначив, що звертатися до суду учасникам цивільного процесу потрібно зі словами "Ваша честь" (ст. 161 ЦПК). Особи, які беруть участь у розгляді цивільної справи, не мають права без дозволу головуючого у справі виходити або входити до судового залу, спілкуватись під час судового розгляду, ставити питання, виступати зі своїми міркуваннями щодо тієї чи іншої процесуальної дії тощо.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні порядку і безперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого в судовому засіданні. Так, документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

1. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

2. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.

3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

4. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники третейського розгляду, особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, треті особи, а також представники цих осіб.
Подробнее:http://kodeksy.com.ua/tsivil_nij_protsesual_nij_kodeks_ukraini/statja-26.htm

_{ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У СПРАВІ - СТАТТЯ 27 ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ}

Начало формы

Конец формы

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов 'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.

3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Коментар:

Права й обов'язки, що перераховані в статті, яка коментується, за своєю суттю відносяться до суб'єктивних цивільних процесуальних прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Для того, щоб бути суб'єктом будь-яких правовідносин, необхідно бути носієм прав і обов'язків. Сукупність суб'єктивних прав і обов'язків є змістом правовідносин.

Особливістю цивільних процесуальних відносин є те, що їх зміст складають не тільки цивільні процесуальні права й обов'язки, а й процесуальні дії. У зміст цивільних процесуальних правовідносин входить разом з правами й обов'язками суб'єктів їх поведінка, тобто процесуальні дії, що існують не самі по собі, а є засобом реалізації суб'єктами своєї волі, пов'язаної із здійсненням прав й обов'язків.

Тільки сукупність процесуальних прав та обов'язків і процесуальних дій з їх реалізації заінтересованої особи і суду може бути змістом цивільних про-цесуальних правовідносин. ЦПК регламентує цивільні процесуальні права й обов'язки суб'єктів і їх дії. Останні виступають засобом реалізації волі, а тому лише разом вони можуть входити в зміст правовідносин. У зв'язку з цим цивільні процесуальні правовідносини виступають формою (засобом, методом) здійснення його учасниками суб'єктивних прав і обов'язків, а самі права й обов'язки ніяк не можуть бути формою правовідносин. Вони разом з процесуальними діями складають їх зміст.

Обсяг процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільного процесу визначає їх можливість брати участь у діяльності по здійсненню правосуддя. Права й обов'язки суб'єктів цивільного процесу настільки різноманітні, що можна їх розділити на види. Це важливо не тільки для теорії цивільного процесуального права, але і для правозастосовної практики. Характер участі в цивільному процесі, наявність або відсутність цивільної процесуальної заінтересованості, функції суб'єктів дозволяють виділити права й обов'язки, що належать окремим групам і видам суб'єктів. Залежно від приналежності до тієї або іншої групи суб'єктів їх права й обов'язки відрізняються за обсягом, спрямованістю і різноманітністю. Усередині цих груп можна виділити підгрупи прав і обов'язків.

У цілому обсяг процесуальних прав і обов'язків, наданих особам, які беруть участь у справі, можна розділити на дві групи: загальні і спеціальні.

Стаття, що коментується, передбачає загальні права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Це означає, що дані права й обов'язки належать абсо-лютно всім особам даної групи суб'єктів без винятку.

Крім того, кожна з осіб, які беруть участь у справі, має спеціальні права й обов'язки, що визначається специфічністю процесуальної функції і конкретним процесуальним статусом окремої особи. Так, до спеціальних прав відносяться права, надані законом лише позивачеві і відповідачеві: розпорядчі права (ст. 31 ЦПК), право відповідача заперечувати проти позовних вимог, право відповідача на зустрічний позов і т. п.

Стаття, що коментується, є нормою загального змісту, положення якої де-талізують в інших нормах ЦПК. Тобто перелік прав і обов'язків, що містяться в даній нормі, не є вичерпним. Більшість загальних прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі, розкриваються в подальших нормах ЦПК, включаючи «Прикінцеві та перехідні положення». Так, «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК були доповнені положеннями щодо протоколу судового засідання. Відповідно до цих змін до 1 січня 2008 р. повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується в протоколі судового засідання. Отже, перелік загальних прав осіб, які беруть участь у справі, доповнений правом знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після їх повідомлення про підписання протоколу або після закінчення строку на підписання протоколу подавати свої письмові зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу.

Оскільки обов'язковим учасником будь-якого цивільного процесуального відношення є суд, то права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі, завжди кореспондують правам і обов'язкам суду. Наприклад, праву особи, яка бере участь у справі, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, протистоїть обов'язок суду вирішити питання про доцільність і можливість відповіді на це питання відповідною особою.

У процесі розвитку цивільного процесу у конкретній справі змінюється і склад прав і обов'язків учасників цивільного процесу. Залежно від забезпечення процесуальних функцій серед прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі, можна виділити:

— права на подання і витребування доказів і участь в їх дослідженні (надання доказів, залучення свідків, право задавати питання свідкам, експертам, право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал і т. п.);

— права на залучення до участі у справі заінтересованих осіб (про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору і т. п.);

— права, пов'язані із забезпеченням законного складу суду, об'єктивності розгляду справи і виконання судових ухвал (право відводу);

— право на участь в судових засіданнях і інших процесуальних діях на всіх стадіях цивільного процесу, на участь у справі особисто або через представ-ника, мовну доступність (користування послугами перекладача);

— інші права, що забезпечують захист у процесі своїх прав і прав інших осіб (наприклад, приєднання до апеляційної і касаційної скарги).

Частина 2 коментованої статті додатково зобов'язує всіх осіб, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень подавати всі наявні у них докази або повідомити про них суд під час попереднього судового засідання.

Стаття, що коментується, містить основний загальний обов'язок осіб, які беруть участь у справі, — сумлінно здійснювати свої процесуальні права і ви-конувати процесуальні обов'язки. Даний обов'язок реалізується, перш за все, через дотримання процесуального регламенту. Неприпустимо використання прав у цілях затягування процесу або введення суду в оману. Особи, які беруть участь у справі, повинні дотримуватися порядку в судовому засіданні. Стосовно порушників порядку можуть бути застосовані заходи процесуального примусу або притягнені до адміністративної відповідальності.

Незважаючи на те, що дана стаття передбачає загальні права й обов'язки для всіх осіб, які беруть участь у справі, обсяг прав і обов'язків окремих категорій даних осіб може істотним чином відрізнятися. Це пов'язано не з порушенням принципу диспозитивності, а з особливостями окремих видів судочинства. Так, наказне провадження обмежує коло прав стягувача і боржника у зв'язку з тим, що даний вид судочинства є спрощеним порядком розгляду цивільної справи. У наказному провадженні немає судового засідання, а це означає, що права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі, що характерні для цієї стадії, не можуть бути реалізовані.