double arrow

Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб


Враховуючи принцип диспозитивності кожна особа має право самостійно звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У певних випадках до суду на захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів можуть звертатися органи та особи, яким законом надано таке право (ст. З ЦПК). Ними виходячи із змісту ст. 45 ЦПК є: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Зазначені особи можуть брати участь у цивільному процесі у таких процесуальних формах: порушення цивільного процесу та вступ у цивільний процес для дачі висновку у справі.

Порушення цивільного процесу. Окреме місце серед суб'єктів захисту прав, свобод та інтересів інших осіб належить прокурору. Особливість участі прокурора у цивільному процесі полягає у тому, що він може здійснювати представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії цивільного процесу, якщо цього потребує захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства.




Згідно із ст. 36і Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді цих інтересів у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва в таких випадках є: звернення до суду з позовом або заявою про захист прав і свобод іншої особи, прав юридичних осіб, а також інтересів держави; участь у розгляді судами справ; подання апеляційної, касаційної скарг на судові рішення, заяви на перегляд рішення ВСУ або заяви про його перегляд за нововиявленими обставинами. У разі звернення прокурора з позовною заявою, поданою в інтересах фізичної особи, він повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів (ч. 2 ст. 45 ЦПК).

Прокурором, який може шляхом пред'явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, підстави якого обґрунтовує сам, відповідно до ст. 56 Закону України "Про прокуратуру" є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.



Повноваження такого прокурора на участь у судовому засіданні, коли він діє на виконання конституційної функції представництва, підтверджуються службовим посвідченням. У справах, в яких прокурор не виконує функції представництва, а прокуратура виступає як сторона в цивільному процесі, повноваження їх представника, крім керівника прокуратури, повинні підтверджуватися документами, визначеними ст. 42 ЦПК.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини згідно з п. 10 ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" також може звернутися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно.

Стаття 42 СК встановлює, що правом на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним користується серед інших і орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, психіатричним закладом тощо (ч. З ст. 237 ЦПК).



У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися й інші органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбачені, зокрема, в законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про захист прав споживачів", "Про рекламу". Зазначені органи повинні надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення осіб, в інтересах яких була подана заява для захисту їх прав, свобод та інтересів (ч. 1 ст. 45 ЦПК).

Звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі п. З ч. З ст. 121 ЦПК, а якщо такий характер звернення встановлено у попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду, - суд залишає заяву без розгляду з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК.

Органи та інші особи, які відповідно до ст. 45 ЦПК звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, користуються процесуальними правами, визначеними ст. 27 ЦПК, а також мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Відмова зазначених органів та осіб, які звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляють особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог.

З метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви на перегляд рішення ВСУ або у зв'язку з нововиявленими обставинами прокурор, який не брав участі у справі, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.

Іншої формою участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, є вступ у процес для дачі висновку у справі. Правом подання висновків у справі наділені лише органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі для подання висновків на виконання своїх повноважень. Залучення зазначених органів для надання висновків є обов'язковим не лише тоді, коли суд визнає його необхідним, а і і у випадках, встановлених законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть брати участь у справі і за власною ініціативою.

Зокрема, орган опіки та піклування у справах про усиновлення дитини повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини (ч. 2 ст. 253 ЦПК). У справах, пов'язаних з правом приватної власності на жилий будинок, часто бере участь бюро технічної інвентаризації для надання висновку щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі або встановлення порядку користування ним відповідно до належних співвласникам часток. У зазначених категоріях справ з метою надання висновку про допустимість пов'язаних з поділом будинку переобладнань також можуть залучатися органи державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної та санітарної інспекції (п. 18 постанови Пленуму ВСУ від 4 жовтня 1991 р. № 7).

Висновок органу державної влади та органу місцевого самоврядування складається від імені відповідного органу і підписується його керівником. Висновок має бути оголошений у судовому засіданні, і суд оцінює його у сукупності з усіма матеріалами справи1.

Крім процесуальних прав і обов'язків, установлених ст. 27 ЦПК, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.

3. Поняття і ознаки позовного провадження. Поняття і елементи позову. Форма і зміст позовної заяви.







Сейчас читают про: