Загальні положення про підряд

Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено гла­ву 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

Загальні положення застосовуються до окремих видів договору підряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види догово­рів. Тобто норми, що складають загальні положення про підряд, за­стосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам договору підряду, за правилами спів­відношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в за­гальних положеннях про підряд.

В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб 'єктний склад учасників договору. Так, за договором побутового підряду виконується робота, яка при­значена для задоволення побутових та інших особистих потреб замов­ника, що не пов'язані з здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого вико­ристання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Під­рядником у договорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замов­ником - тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельно­го підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовни­ком у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.

Слід зазначити, що договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не віднесено до видів договору підряду, а виділено як самостійний тип договору¹. Це

¹ Існує й інша точка зору. Так, М. В. Венецька розглядає договір на виконання науко­во-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт як спеціальний вид договору підряду, означивши його як підряд на виконання НДР і ДКТР. Див.:Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2-х томах / За ред. Я. М. Шевченко. - Т. 2. Особлива частина. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - СІ 16-120.

ЗОБОВ "Я ЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ233

обумовлюється тим, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за дого­ворами підряду, мають творчий характер, а це пов'язано з ризиком до­сягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результа­ту або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдан­ня, що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника.

Відповідно до легального визначення, яке містить ч.І ст.837 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується'на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику до­говору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладати­ся на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на вико­нання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналіз легального визначення приводить до наступних висновків. По-перше, змінилося визначення договору підряду, бо воно вже не містить такої конститутивної ознаки, яка вказує на те, що робота здійснюється або з матеріалів підрядника, або з матеріалів замовника. Інакше кажучи, законодавець відносить до підрядного типу не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовни­ка із застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом котрих є виконання роботи за завданням замовника без за­стосування матеріалів, обладнання сторін (наприклад, переміщення вантажу тощо, але з передачею результату такої роботи замовникові).

По-друге, чітко визначена мета договору підряду - виконання пев­ної роботи. Це дозволило провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами на надання послуг та договорами на оплатну пе­редачу майна у власність.

Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг сво­їм предметом. Послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від ре­зультату робіт. А саме послуга хоча і тісно пов'язана з особою вико­навця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається з самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, спо­живається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль­ності, не набуваючи матеріалізованого вигляду (ч.І ст. 901 ЦК)¹.

Результат виконаної підрядником роботи - це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально визначених ре­чах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти її хід і якість, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.І ст. 849 ЦК). Матеріалізований результат знаходить