Хворіють переважно діти віком від 6 до 18 міс., в основному на початку весни, які хворіють на рахіт

Клінічна картина. Видокремлюють дві форми клінічного перебігу спазмофілії: латентна (прихована) і маніфестна (явна).

Для латентної спазмофілії характерні такі симптоми:

а)Хвостека — унаслідок легкого постукування по щоці пальцем у ділянці між виличною дугою і кутом рота відбувається скорочення мімічних м’язів відповідного боку;

б)Труссо — унаслідок стискання плечового нерва (можна манжеткою для вимірювання АТ) через 3—5 хв кисть набуває положення “руки акушера”;

в)Маслова — нанесення легкого уколу в шкіру хворої дитини зумовлює зупинку дихання на висоті вдиху, у здорової дитини таке подразнення зумовлює прискорення і поглиблення дихання;

г)Ерба — подразнення серединного нерва у ліктьовому згині гальванічним струмом спричинює скорочення м’язів, у разі сили струму, меншої ніж 5 мА (у нормі — більшої ніж 5 мА).

Явна (маніфестна) спазмофілія характеризується судомним скороченням м’язів гортані (ларингоспазмом), тетанічними скороченнями м’язів стопи і кисті (карпопедальним спазмом), загальними судомами (еклампсією). Ці прояви можуть зустрічатися як ізольовано, так і в поєднанні з іншими.

Ларингоспазм виникає нападоподібно у вигляді легкого спазму голосової щілини або повного короткочасного її закриття. Спостерігають ціаноз, липкий літ, витрішкуватість, дитина лякається. Відразу за спазмом настає гучний вдих (“півнячий крик”). Напад триває від кількох секунд до 1—2 хв, можливе повторення.

Карпопедальний спазм триває від кількох годин до кількох днів. При цьому чисті максимально згинаються, великий палець згинається до долоні, п’ястково- фалангові суглоби розігнуті (“рука акушера”). Нижні кінцівки напівзігнуті в кульшових і колінних суглобах, стопи набувають положення різкого згинання (“кінська стопа”), пальці зігнуті до підошви.

При еклампсії легкого перебігу спостерігають блідість шкіри, закляклість, загальмованість, посмикування мімічних м’язів. Тяжкий напад також починається з посмикувань м’язів обличчя, що залучають інші групи м’язів разом із дихальними. Дихання стає переривчастим, схлипувальним, з’являється ціаноз. Напад триває від кількох секунд до 20—30 хв.

Лікування.

При ларингоспазмі дитину потрібно винести на свіже повітря, бризнути холодною водою, піднести до носа ватку, змочену в нашатирному спирті, надавити на корінь язика.

Ввести в/м 10% розчин кальцію глюконату - 0,2 мг кг

Загальні судоми потребують невідкладної допомоги: контроль за диханням і серцевою діяльністю, застосування протисудомних препаратів (0,5 % розчину седіуксену, сібазон внутрішньовенно або внутрішньом’язово в дозі 0,1 мл/кг маси тіла; або 20 % розчин натрію оксибутирату внутрішньовенно 0,5 мл — 100 мг/кг). Можна призначати також 25 % розчин магнію сульфату внутрішньом’язово 0,2 мг/кг.

Обгрунтовано і при явній, і при латентній формі спазмофілії застосування -препаратів кальцію: 5—10 % розчин кальцію хлориду по 1 чайній ложці 3 рази на день після їди з молоком протягом 7—10 днів. Через 2—3 дні після призначення препаратів кальцію розпочати антирахітичну терапію.

Профілактика. Велике значення має грудне вигодовування, а в разі штучного вигодовування — адаптовані суміші. Необхідно своєчасно вводити соки, овочеве та м’ясне догодовування.

Первинна профілактика — запобігання, рання діагностика й адекватне лікування рахіту.

Вторинна профілактика — своєчасне виявлення і лікування прихованої форми спазмофілії із застосуванням препаратів кальцію та седативних лікарських засобів.