Сили і засоби ЦЗ

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій – це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Для завершення створення в Україні єдиної системи цивільного захисту Урядом затверджена Державна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки.

Реалізувати програму передбачається у 2 етапи. Протягом першого етапу (2009-2010 роки) планується створення сил швидкого реагування і доукомплектування технікою, спеціальним обладнанням, приладами і засобами індивідуального захисту сил цивільного захисту.

Другий етап (2011-2013 роки) Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту передбачає створення у складі МНС сучасних центрів управління під час надзвичайних ситуацій. Планується запровадження системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям, створення банку даних про потенційну загрозу надзвичайних ситуацій транскордонного характеру. Окрім того, передбачено переоснащення авіації МНС сучасною технікою багатоцільового призначення з урахуванням вимог міжнародних стандартів. Авіаційні підрозділи матимуть медичне обладнання для надання невідкладної медичної допомоги і транспортування постраждалих до лікувальних закладів. На об'єктах підвищеної небезпеки будуть створені локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і системи оповіщення населення.

Мета цивільного захисту:

· реалізація державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

· подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Завдання цивільного захисту:

- розвиток національної економіки у напрямках, які виключають можливість виникнення НС;

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначених на основі прогнозу потреби в силах і засобах, необхідних для запобігання їм та ліквідації їх;

- здійснення нагляду і контролю у сфері ЦЗ;

- розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері ЦЗ;

- розроблення планів здійснення запобіжних заходів у сфері ЦЗ;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

- розроблення та виконання науково-технічних програм, які спрямовані на запобігання НС;

- оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне та достовірне інформування про обстановку, що складається і вжиті заходи для запобігання НС;

- організація захисту населення і територій, організація психологічної та медичної допомоги потерпілим від НС;

- проведення невідкладних робіт для ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення готовності сил і засобів ЦЗ до запобігання НС, реагування на них та ліквідації їх наслідків;

- надання оперативної допомоги населенню з використанням засобів ЦЗ при виникненні НС;

- навчання населення та організація тренувань способам захисту при виникненні НС;

- міжнародне співробітництво у сфері ЦЗ.

Виконання завдань цивільного захисту покладено на єдину державну систему цивільного захисту, яка складається із підсистем: функціональних і терито­ріальних та має чотири рівні – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Функціональні підсистеми єдиної системи ЦЗ створюються центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов‘язаної із запобіганням НС та захистом населення і територій в разі їх виникнення.

У надзвичайних ситуаціях органи управління, сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об‘єктового рівня підпорядковуються в межах, що не суперечить законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної системи захисту.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем єдиної системи ЦЗ визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань ЦЗ.

Територіальні підсистеми єдиної системи ЦЗ створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і НС.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем єдиної системи ЦЗ визначаються положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань ЦЗ за погодженням із Радою міністрів АРК, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Сили і засоби ЦЗ: особовий склад і працівники органів та підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, природного, та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Сили цивільного захисту:

² оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

² державна авіаційна пошуково-рятувальна служба;

² державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба;

² пожежно-рятувальні підрозділи;

² формування рятування на воді;

² аварійно-відновлювальні формування,спеціальні служби міністерств і відомств;

² комунальні аварійно-рятувальні служби та формування місцевих органів влади;

² служби цивільної оборони та невоєнізовані формування об‘єктів господарювання;

² формування особливого періоду;

² підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Як зазначив у своєму виступі на розширеному засіданні Колегії МНС за підсумками роботи у 2009 році міністр МНС «…З метою подальшого підвищення рівня готовності Оперативно-рятувальної служби ЦЗ та реагування на НС створено 7 регіональних центрів швидкого реагування, а також авіаційний протипожежний підрозділ, який уже залучається до ліквідації лісових пожеж на території України.

Суттєві зрушення відбулися в технічному переоснащенні рятувальних сил. Вперше за роки існування МНС його підрозділи забезпечені новітніми зразками аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки на загальну суму більш ніж 671 млн.грн. На ці кошти закуплені та направлені в регіони 619 одиниць техніки різного призначення».

Єдина система цивільного захисту населення і територій (ЄСЗ) від НС здійснює:

1) оповіщення та інформування:

2) спостереження і лабораторний контроль;

3) укриття у захисних спорудах;

4) евакуацію;

5) інженерний захист;

6) медичний захист;

7) психологічний захист;

8) біологічний захист;

9) екологічний захист;

10) радіаційний та хімічний захист.

Режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту:

– повсякденна діяльність;

– підвищена готовність;

– надзвичайна ситуація;

– надзвичайний стан;

– воєнний стан.