Землі енергетичної системи, їх правовий режим

Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об’єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об´єкти транспортування електроенергії до користувача.»

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об´єктів»,

«землі енергетики - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об’єктів альтернативної енергетики, об’єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об´єктів, необхідних для експлуатації об´єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів;»

У ЗКУ терміни «землі енергетики» (назва глави 13) та «землі енергетичної системи» (ст. 76, що входить до глави 13) вживаються як синоніми. Проте, як бачимо, прийнятий пізніше від ЗКУ ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об´єктів» розширив поняття «землі енергетики» порівняно із поняттям «землі енергетичної системи», включивши до нього не лише (1) землі під енергогенеруючими об´єктами та (2) об´єктами транспортування електроенергії, але і (3) землі під об´єктами передачі теплової енергії, а також (4) землі під виробничими об´єктами, необхідними для експлуатації об´єктів енергетики. Крім того, ст. ст.. 6 та 8 Закону ще більш розширюють розуміння поняття «землі енергетики», включаючи до складу таких земель (5) землі під об´єктами технологічної інфраструктури об´єктів енергетики, до яких, виявляється, належить не лише виробничі об´єкти (які вже згадувалися), але «в тому адміністративні будівлі» відповідних підприємств.