Набір персоналу – це процес залучення працівників до заповнення вакансій. Перед організацією в процесі створення кадрового резерву постають два запитання: 1. Де шукати потенційних працівників; 2. Як сповістити про вакансії, що має організація.
Розрізняють два джерела набору персоналу:
1. Внутрішнє (з працівників свого підприємства);
2. Зовнішнє (поточний ринок праці).
Розрізняють активні та пасивні шляхи забезпечення потреби в персоналі. До активних звертаються тоді, коли на ринку праці попит перевищує пропозицію. Пасивним віддають перевагу за високої пропозиції.
Джерелами інформації для проведення набору можуть бути:
1. Навчальні програми та плани випуску спеціалістів;
2. Навчальні програми в комерційних навчальних центрах і курсах навчання при біржах праці;
3. Аналітичні матеріали, що публікуються державними органами з праці й занятості;
4. Спеціалізовані журнали та видання;
5. Інформаційні повідомлення зі служб зайнятості;
6. Технічні виставки, конференції, семінари;
7. Рекламні матеріали організацій конкурентів;
8. Презентації фірм у навчальних закладах або інших громадських місцях;
9. Дні відкритих дверей у навчальних закладах.
Найпоширенішим методом добору персоналу є співбесіда – універсальний спосіб оцінки персоналу на етапі добору.
Співбесіди можуть проходити сам на сам, бути груповими, коли для проведення співбесіди створюється комісія, до якої входять представник служби управління персоналом, майбутній керівник і психолог.