Вдосконалений паралельний порт (ЕРР)

ЕРР (Enhanced Parallel Port) — це новий тип паралельного порту, який іноді називають швидкодійним паралельним портом. Він розроблений компаніями Intel, Xircom і Zenith Data Systems і випущений в жовтні 1991 року. Першими пристроями, що пропонують можливості вдосконаленого паралельного порту, були портативні комп'ютери компанії Zenith Data Systems, адаптери компанії Xircom і мікросхема Intel 82360 SL I/O.

ЕРР працює практично на всіх швидкостях, підтримуваних шиною ISA, і пропонує десятикратне збільшення пропускної здатності в порівнянні із звичним паралельним портом. Цей тип портів розроблений спеціально для пристроїв, таких як мережеві адаптери, дисководи і накопичувачі на магнітній стрічці. Вдосконалений паралельний порт відповідає вимогам нового стандарту IEEE 1284 для паралельних портів і передає дані з швидкістю до 2 Мбайт/с.

Після виходу в 1992 році мікросхеми Intel 82360 SLI/O багато виробників почали випускати аналогічні пристрої вводу-виводу, в яких були реалізовані можливості ЕРР. Це породило проблему, що полягає у тому, що процедури роботи ЕРР на мікросхемах різних виробників істотно розрізнялися.

Версія 1.7 порту ЕРР, випущена в березні 1992 року, була першою популярною версією, що визначає вимоги до апаратного забезпечення. Ця версія не підтримує стандарт IEEE 1284. У деякій технічній документації помилково посилаються на "ЕРР версії 1.9" як на якийсь стандарт ЕРР. Запам'ятайте: версії 1.9 ЕРР не існує, а всі специфікації ЕРР, що вийшли після версії 1.7, є частиною стандарту IEEE 1284.

Таким чином, існує два несумісні стандарти: ЕРР версії 1.7 і IEEE 1284. Проте завдяки тому, що вони досить схожі один на одного, стали випускати периферійне устаткування, що підтримує обидва стандарти, але в деяких випадках пристрої для ЕРР 1.7 можуть не працювати з портами IEEE 1284.