Спільний економічний простір та еквівалентність обміну. Проблеми та перспективи розвитку партнерських відносин з країнами СНД

Товарообмінні (бартерні) операції на початку 90 - х років становили біля 50% загального товарообороту. Це сприяло розвитку нееквівалентного вартісного обміну продовольчих товарів (зерна та зернопродуктів, цукру, соняшникової олії) на паливно - мастильні матеріали.

Проблем у взаємовигідного економічного співробітництва з країнами СНД в Україні є немало:

Різна валютна;

Політичні перешкоди;

Відсутність достатньої кількості ВКВ;

Низькоякісні застарілі технології;

Конкуренція з продукцією країн далекого зарубіжжя;

Недостатня захищеність ринку.

СНД від низькоякісної продукції наступних країн:

Польщі, Турції, Китаю, Кореї та ін.;

Відсутність єдиного митного кордону;

Ряд інших економічних проблем.

Після розпаду Радянського Союзу, який супроводжується розривом економічних зв'язків, в останні роки спостерігається їх відновлення та створення нових.

Позитивним прикладом є машинобудування, зокрема авіабудування, харчова, легка, хімічна та ряд інших галузей промисловості.

Україна інтегруючись у Європейські структури має не втрачати економіко - господарські зв'язки з країнами СНД. Адже поки що 70% обсягів експорту - імпорту припадає на країни СНД, зокрема на Росію.

Економічно невигідним є розрив господарських зв'язків колишнього єдиного народногосподарського комплексу.

Крім того, країни СНД мають приблизно одного рівня ресурсномісткі застарілі технології, що істотно знижує конкурентноздатність їх продукції на світовому ринку.

Підвищуючи взаємообсяг торгівлі та економічного співробітництва, країни СНД зможуть:

Підвищити власну економічну, а отже і загальну безпеку;

Замінити старі на власні новітні технології;

Гідно інтегруватись у європейські та світові економічні структури.