Internet I world Wide Web

Internet складається з тисяч з’єднаних між собою комп’ютерних мереж, розміщених по усьому світу. Будь-які державні підприємства, компанії, учбові заклади та організації, які мають доступ до Internet, відповідають за забезпечення відповідного технічного рівня і за проходження інформації черех них. Комп’ютери в Internet взаємодіють між собою через набір протоколів, які називаються Transmission Control Protocol / Internet Protocol (TCP/IT).

Протокол – це набір правил, які регламентують способи передачі даних між комп’ютерами у мережі. Протоколи ТСР/ІТ дозволяють обмінюватись інформацією таким чином, ніби вони підключені один до одного.

Підключення до Internet

Існує декілька способів підключення комп’ютерів до Internet. Від типу з’єднання, що використовується у конкретному випадку, суттєво залежить швидкість обміну інформацією.

Модем підключається до телефонної лінії. Для перегляду Web-сторінок за допомогою модемного з’єднання рекомендується встановлювати швидкість модему не менше 56 кілобітів за секунду.

Кабельний модем дозволяє відправляти та отримувати інформацію зі швидкістю до 3000 Кб/с, використовуючи при цьому звичайний телевізійний кабель.

ISDN – підключення абонентів до цифрових телефонних каналів, що відповідають стандарту Integrated Services Digital Network (ISDN). Лінії ISDN здатні пропускати інформацію зі швидкістю в межах від 64 до 128 Кб/с.

Digital Subscriber Line (DSL) – ще один технологічний стандарт передачі інформації в Internet. Канали DSL, доступ до яких пропонується в багатьох містах США, підтримує пропускну здатність від 1000 до 9000 Кб/с.

World Wide Web

World Wide Web (www) – це частина Internet, яка являє собою гігантський набір документів, що зберігаються на комп’ютерах по всьому світі. World Wide Web найчастіше називають скорочено www або просто Web.

Web-сторінка – це окремий документ Web, який здатний містити інформацію різного виду – текст, рисунки, фотографії, фрагменти аудіо- та відеозаписів. Web-сторінки зберігаються на комп’ютерах, які називаються Web-серверами. Якщо Web-сторінка збережена на диску Web-сервера, то вона стає доступною для використання іншими людьми. Набір Web-сторінок називається Web-сайтом.

URL

Кожна сторінка у Web має свію власну унікальну адресу, яка називається Unsform Resource Locator (URL). Користувач може відобразити вміст Web-сторінки на екрані свого комп’ютера, якщо йому відома URL цієї сторінки.

В загальному випадку URL складається з імені використовуваного протоколу, назви сервера та шляху доступу до сторінки.

Протокол визначає правила звернення до Web-сторінки.

Назва сервера (домена) визначає комп’ютер, який містить Web-сторінку.

Шлях доступу показує розміщення сторінки на диску Web-сервера.

Наприклад, у цьому URL, http://www.microsoft.com/win_1/w2000.html, виділяється протокол http (Hyper Text Transfer Protocol), назва Web-сервера www.microsoft.com, шлях до сторінки w2000.html – win_1/w2000.html.

Web-броузери

Web-броузер – це програма, яка надає засоби пошуку та перегляду інформації у Web. Web-браузер считує Web-сторінки та інші файли з диску Web-сервера та відображає їх вміст на моніторі комп’ютера користувача. Популярні програми-браузери – Microsoft Internet Explorer та Netscape Navigator.

Гіперпосилання

Web-сторінки зазвичай містять фрагменти тексту або графічні зображення, що підсвічуються, які називаються гіперпосиланнями і дозволяють швидко переходити до інших сторінок Web. Гіперпосилання виключають необхідність вводу URL чергової сторінки, до якої потрібно звернутися. У цьому випадку користувач, переходячи від однієї сторінки до іншої, отримує можливість швидкого перегляду величезної кількості інформації. Гіперпосилання легко впізнати: текстові посилання виділяються кольором та підкреслюванням, а графічні – кольоровою рамкою.