Одним з найперспективніших шляхів розмноження і отримання високоякісного садивного матеріалу є метод культури ізольованих тканин і органів - вирощування нових рослин з певних груп клітин, генотип яких повністю визначається сортовими особливостями материнської особини. Таке вегетативне розмноження рослин називають мікроклональним розмноженням.
Цей метод має ряд переваг над традиційними способами вегетативного розмноження, а саме він дозволяє:
• отримувати рослини вегетативного походження, які дуже важко, або зовсім не розмножуються іншими традиційними способами ВР;
• розмножувати та одержувати садивний матеріал упродовж всього року;
• прискорювати хід селекційних процесів за рахунок генної інженерії (біотехнології);
• використовувати для ВР практично усі тканини та органи материнських рослин;
• одержувати оздоровлений безвірусний садивний матеріал;
• розмножувати унікальні та реліктові види;
• добирати рослини з бажаними ознаками в умовах in vitro;
• значно економити вихідний матеріал;
• прискорювати плодоношення.
Класично процес мікроклонального розмноження і одержання нових рослин – регенерантів включає такі чотири етапи:
1. Вибір рослини-донора, ізолювання експланта і отримання добре ростучої стерильної культури;
2. Мікророзмноження (максимальне отримання числа мериклонів);
3. Укорінення розмножених пагонів та при необхідності
збереження їх при низьких температурах (від +2 до +10 0C);