Які порушення серцевого ритму найбільш характерні для мітрального стенозу?

а) пароксизмальна передсердна тахікардія;

б) тріпотіння передсердь;

в) фібриляція передсердь;

г) AV-дисоціація;

д) лівопередсердні ритми.

152. Для мітрального стенозу характерні такі ускладнення:

а) миготлива аритмія;

б) екстрасистолія;

в) тромбоз лівого передсердя;

г) артеріальні емболії;

д) емболії гілок легеневої артерії;

е) кровохаркання.

153. Визначіть можливі ускладнення мітрального стенозу:

а) набряк легень;

б) інфаркт міокарду;

в) інфаркт легень;

г) параліч правої голосової зв’язки;

д) параліч лівої голосової зв’язки;

е) пневмонії.

154. Оперативне лікування мітрального стенозу показано (стадії за Бакулєвим):

а) при І стадії;

б) при ІІ стадії;

в) при ІІІ стадії;

г) при ІV стадії;

д) при V стадії.

155. Визначіть оптимальний вік для комісуротомії (при мітральному стенозі):

а) 20 років;

б) 30 років;

в) 40 років;

г) 50 років;

д) 60 років.

156. Етіологічною причиною сполученої мітральної вади завжди є:

а) атеросклероз;

б) септичний ендокардит;

в) ревматизм;

г) може бути вродженою.

157. Ціаноз і задишка при складній мітральній ваді на відміну від ізольованих вад:

а) з’являються раніше;

б) з’являються пізніше;

в) виражені сильніше;

г) виражені слабше.

158. При сполученій мітральній ваді спостерігається:

а) збільшення лише лівого шлуночка;

б) збільшення лише лівого передсердя;

в) збільшення лише правого шлуночка;

г) збільшення лівого і правого шлуночків, лівого передсердя;

д) збільшення лише правого і лівого передсердь;

е) при розвитку декомпенсації збільшуються обидва шлуночка і обидва передсердя.

159. На верхівці серця І тон у хворих сполученою мітральною вадою може бути:

а) хлопаючий;

б) ослаблений;

в) не визначається.

160. При аускультації ІІ тон на легеневій артерії у хворих сполученою мітральною вадою:

а) ослаблений;

б) не визначається;

в) завжди посилений.

161. Систолічний шум при сполученій мітральній ваді:

а) не супроводжується “котячим муркотінням”;

б) може супроводжуватись “котячим муркотінням”;

в) є показником ступеня недостатності мітрального клапана;

г) не є показником ступеня недостатності мітрального клапана.

162. При складній мітральній ваді:

а) завжди вислуховуються систолічний і діастолічний шуми;

б) може вислуховуватись лише систолічний шум;

в) може вислуховуватись лише діастолічний шум;

г) шуми не вислуховуються.

163. Діастолічний шум при сполученій мітральній ваді:

а) часто не має пресистолічного зростання;

б) завжди зберігає пресистолічне зростання.

164. Тон відкриття мітрального клапана при сполученій мітральній ваді:

а) завжди зберігається;

б) часто не визначається.

165. При сполученній мітральній ваді тиск в легеневих капілярах і легеневій артерії може бути:

а) значно вище, ніж при “чистому” мітральному стенозі;

б) більш низьким, ніж при “чистому” мітральному стенозі;

в) таким самим, як при “чистому” мітральному стенозі.

166. Вкажіть особливості гемодинаміки при дефекті міжшлуночкової перетинки:

а) спостерігається скидання артеріальної крові з лівого шлуночка до правого;

б) спостерігається веноартеріальне скидання із правого шлуночка до лівого;

в) величина скидання залежить від частоти серцевих скорочень;

г) величина скидання залежить від величини дефекту;

д) величина скидання залежить від градієнту тиску між шлуночками.

167. Оберіть дані об’єктивного обстеження, характерні для дефекту міжшлуночкової перетинки:

а) ціаноз шкірних покривів;

б) блідість шкірних покривів;

в) границі серця зміщуються вправо;

г) границі серця зміщуються вліво;

д) границі серця зміщуються доверху.

168. Аускультативна симптоматика дефекта міжшлуночкової перетинки:

а) на верхівці вислуховуються І і ІІ тони;

б) може вислуховуватись ІІІ тон;

в) ІІ тон на легеневій артерії ослаблений;

г) ІІ тон на легеневій артерії посилений.

169. Вкажіть характерні особливості шуму, що вислуховується при дефекті міжшлуночкової перетинки:

а) систолічний шум;

б) дістолічний шум;

в) локалізується в ІІІ – IV міжребер’ях справа;

г) локалізується в ІІІ – IV міжребер’ях зліва;

д) при легеневій гіпертензії шум посилюється;

е) при легеневій гіпертензії шум може слабшати.

170. Рентгенологічна картина дефекту міжпередсердної перетинки:

а) вибухання дуги аорти;

б) вибухання легеневої артерії;

в) розширення легеневої артерії;

г) вибухання правого передсердя;

д) посилення малюнку головних гілок легеневої артерії.

171. Вкажіть рентгенологічні дані, характерні для дефекту міжшлуночкової перетинки:

а) посилений легеневий малюнок;

б) збіднений легеневий малюнок;

в) виражена талія серця;

г) серце збільшене у поперечнику більше вправо;

д) серце збільшене у поперечнику більше вліво.

172. Виберіть електрокардіографічні дані, характерні для дефекту міжшлуночкової перетинки:

а) зміни на ЕКГ є нехарактерними;

б) зміни на ЕКГ є характерними;

в) ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса;

г) ознаки блокади лівої ніжки пучка Гіса;

д) часто зустрічається порушення ритму;

е) порушення ритму зустрічається рідко.

173. Вкажіть особливості гемодинаміки при дефекті міжпередсердної перетинки:

а) скидання крові із правого передсердя до лівого;

б) скидання крові з лівого передсердя до правого;

в) хвилинний об’єм крові в малому колі кровообігу менший ніж у великому;

г) хвилинний об’єм крові в малому колі кровообігу більший ніж у великому;

д) хвилинний об’єм крові в малому колі кровообігу дорівнює

об’єму у великому колі;

е) хвилинний об’єм у великому колі нормальний.

174. При дефекті міжпередсердної перетинки перкуторно визначається:

а) границя серця зміщена доверху;

б) границя серця зміщена донизу;

в) границя серця зміщена вправо;

г) границя серця зміщена вліво.

175. Властивості серцевого поштовху при дефекті міжпередсердної перетинки:

а) посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений правим передсердям;

б) посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений лівим передсердям;

в) посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений лівим шлуночком;

г)посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений правим шлуночком.

176. Вкажіть аускультативну симптоматику, характерну для дефекту міжпередсердної перетинки:

а) І тон посилений в області тристулкового клапана;

б) І тон ослаблений в області тристулкового клапана;

в) ІІ тон на легеневій артерії ослаблений;

г) ІІ тон на легеневій артерії відсутній;

д) ІІ тон на легеневій артерії розщеплений.

177. При дефекті міжпередсердної перетинки систолічний шум:

а) визначається у ІІ-ІІІ міжребер’ях зліва біля груднини;

б) визначається у ІІ-ІІІ міжребер’ях справа біля груднини;

в) обумовлений функціональним стенозом легеневої артерії;

г) обумовлений недостатністю тристулкового клапана;

д) гучний, грубий;

е) середньої інтенсивності.

178. Вкажіть рентгенологічні дані, характерні для відкритого артеріального протоку:

а) аорта не змінена;

б) дилатація висхідної частини аорти;

в) стовбур легеневої артерії не змінений;

г) дилатація легеневої артерії.

179. ЕКГ-симптоматика дефекту міжпередсердної перетинки:

а) відхилення електричної вісі вправо;

б) відхилення електричної вісі вліво;

в) ознаки перевантаження правого шлуночка;

г) ознаки перевантаження лівого шлуночка;

д) блокада правої ніжки пучка Гіса;

е) блокада лівої ніжки пучка Гіса.

180. Властивості серцевого поштовху при відкритому артеріальному протокці:

а) посилений, підіймаючий;

б) розлитий;

в) обмежений;

г) зміщений вправо;

д) зміщений доверху;

е) зміщений донизу.

181. Аускультативна симптоматика відкритого артеріального протоку:

а) І тон ослаблений;

б) І тон нормальний;

в) ІІ тон на легеневій артерії ослаблений;

г) ІІ тон на легеневій артерії посилений;

д) ІІ тон на легеневій артерії розщеплений.

182. Аускультативні особливості шуму, при відкритому артеріальному протоці:

а) систолодіастолічний “машинний” шум;

б) переважно систолічний шум;

в) шум не вислуховується;

г) краще вислуховується у ІІ міжребер’ї зліва біля груднини і на спині;

д) краще вислуховується у ІІ міжребер’ї справа біля груднини.