Процес формування і розвитку народів

Населення держави під впливом державної влади, для якої характерна однаковість вимог до всього населення на всій території, поволі переборює свої племінні відмінності. Зберігаючись на перших стадіях розвитку держави, вони поступово зникають, поступаючись місцем новому поняттю спільної приналежності до спільної суспільної організації. Так відбувається процес виникнення народу чи постання й народження нації. Спільна мова, принаймні письмових творів, спільні культурні риси, спільна історична традиція, яка базується на досвіді попередніх етапів у розвитку даної держави, об'єднують нащадків колишніх окремих племен у спільне ціле. При цьому, момент свідомості належності до цього спільного цілого, народжуючись на певному етапі розвитку даного суспільства, далі стає могутнім фактором, який об'єднує це суспільство і підтримує стабільність його існування. Це почуття спільності може переживати саму державну організацію даного народу. Під впливом певних факторів, здебільшого зовнішніх, ця державна організація може припинити своє існування. Але витворене на попередніх етапах державного існування почуття спільності, народної єдності оберігає даний народ від його зникнення, розчинення в інших державних організаціях, які захопили його територію. Ця свідомість народної єдності може тривати віками, при найбільш несприятливих обставинах протистоячи всім спробам її знищення чи ігнорування. І на певних етапах вона виявляє себе у вигляді могутнього національного руху за створення нової, спільної і єдиної для всього народу державної організації.

Народна єдність населення держави скріплюється також елементами релігійними, при цьому характерним є процес зникнення племінних і родових культів та богів і поява спільного для всього населення, для всієї держави релігійного культу.

вверх

3. Роль права у виникненні та зміцненні
державної організації суспільства.

Важливим фактором у становленні і розвитку держави є право. Право в державі знаходить нові форми свого виявлення. Замість норм звичаєвого права, яке неподільно панує на попередніх етапах суспільного розвитку, в державній організації народжуються нові форми правових норм, перш за все ті, які містить писане законодавство. Це писане законодавство, яке видається органами центральної державної влади, поступово витісняє звичаєве право, норми якого сягають родового та племінного устроїв. Роль законодавства полягає не тільки у зміцненні держави, воно також відіграє велику роль у зміцненні й об'єднанні населення держави в єдиний народ.

Визначаючи державу, як об'єднання людей, які населяють певну територію і підлягають єдиній верховній владі, ми виділяємо три основні складові державної організації: 1) територія, 2) населення, 3) влада. Ці складники є неодмінними при виникненні й існуванні державної організації суспільства. Не існує держава без території, бо якщо населення не займає певної території, хоч і підпорядковується якійсь верховній владі, то це кочова орда, а не держава. Так само не може бути державою незаселена територія, наприклад Арктика чи Антарктида. Врешті, не являє собою держави і населення, яке населяє певну територію, але не підпорядковується верховній державній владі. Така, некерована центральною владою, людність буде перебувати або на додержавному ступені розвитку, або буде у стадії цілковитої анархії, що можливо більш теоретично, ніж практично.

вверх