Інформаційні технології та інформаційні системи

//доробити4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі

До банковських технологій (або автоматизованих банківських систем - АБС) як приклад можна віднести як мінімум модуль для внутрішньої бухгалтерії ("операційний день"), ПО для роботи в S.W.I.F.T чи в режимі "клієнт-банк".

ПЗ, кваліфіковано розроблене тим чи іншому банку, як правило, краще враховує специфічні особливості його спектра операцій, чим придбане "на стороні". Однак сегмент ринку потенційних покупців такого ПЗ значно вже, і перспективи гарної технологічної підтримки з боку банку-розроблювача більш проблематичні. У фірми, що спеціалізується на розробці АБС - ПЗ, навпаки, більш універсально (доробка й адаптація можуть знадобитися тільки в окремих банках) і можливості технічної підтримки набагато вище. Бувають і більш складні випадки, коли ПЗ створюється спільними зусиллями. Тут потрібно врахувати і та обставина, що банк при продажі ПЗ власної розробки іншому банку в тім чи іншому ступені буде підтримувати свого конкурента. Видимо, тому найбільшу популярність таке ПЗ одержує тільки у власних відділеннях і філіях. Хоча число впроваджень закордонних АБС щодо вітчизняних розробок може показатися зовсім невеликим (за даними "CW-M", * 7, 1994, менш чим у 10% усіх банків), однак вони приходяться на досить великі банки, що мають чималу фінансову вагу.

Переважна більшість таких АБС інстальована в Росії на мейнфреймах і міні-комп'ютерах (у тому числі на RISC-станціях). Про постачання їхніх варіантів, орієнтованих на ПК, практично нічого не відомо (хоча пропозиції є), видимо, унаслідок високого рівня конкуренції у цьому сегменті значно більш дешевих вітчизняних розробок (більш 50 найменувань). ПЗ загальній думці, покупки закордонних АБС до цього часу стримувалися їхніми основними недоліками (з погляду російських банків): - орієнтація винятково на закордонні системи бухуобліку; - високий рівень складності й вартості покупки (і експлуатації); - відсутність, як правило, вихідних текстів для адаптації. Як основні недоліки вітчизняних АБС (з тієї ж позиції) можна привести наступні: - більш вузьке коло орієнтації в змісті комп'ютерних платформ (гнітюче число таких АБС застосовне тільки на ПК у середовищі DOS); - недостатня інтегрованість і повнота функцій; - застарілі методи розробки (без CASE-технологій), що знижують можливість технічної підтримки й розвитку системи.

Усі розробки, орієнтовані тільки на ПК, виконані в середовищі MS-DOS: Windows у них поки не застосовується через менші вимоги до графічного інтерфейсу при банківських операціях у порівнянні, наприклад, із ГІС. Випадки використання спеціальних DOS-подібних ОС, наприклад, QNX, практично одиничні, за винятком мультизадачних оболонок типу VM/386. Значна частина розробок АБС для DOS (по оцінці автора, близько 90%) має мережні версії для середовища NetWare фірми Novell. Більш складно оцінити, які саме інструментальні засоби в цьому сегменті найбільш популярні, тому що їхнє загальне число складає біля десяти і, крім того, застосовуються СУБД власної розробки. Важливість використання того або іншого засобу дуже велика: від цього часто залежать основні характеристики АБС (швидкодія при пошуку записів у БД і т.д.).

У 1993 р. у даному сегменті одержали розвиток АБС, орієнтовані на архітектуру клієнт/сервер. Для цього використовувалися різні SQL-засоби, наприклад, Sybase SQL Server for NetWare, Microsoft SQL Server і т.д.

Інша проблема АБС цього сегмента - гарантія надійного захисту даних. Для забезпечення більшої безвідмовності роботи в мережі використовують такі засоби, як NetWare Transaction Tracking System, NetWare 3.11 SFT III. Для забезпечення конфіденційності даних застосовують програмні засоби криптування й електронного підпису, а також різні апаратні засоби (найбільш популярна плата "Криптон-3"). АБС для ПК із MS-DOS характеризується, як правило, що випливають граничними параметрами: число робочих місць - від 15 до 50, клієнтів банку - від 3 тис. до 50 тис., оброблюваних документів у день - від 2,5 тис. до 50 тис. Загальна вартість такої вітчизняний АБС рідко перевищує 10 тис. дол., при цьому вартість навчання персоналу може складати 15 - 25% від цієї суми. Наявність у цьому сегменті явних лідерів із своєю дилерською мережею, видимо, приведе до зниження числа фірм-розроблювачів таких АБС (через їхню складність) при загальному рості обсягу їх постачань (тому що попит досить високий) і вартості (через розширення набору функцій, таких як робота з кредитними картками і т.д.).

Розроблювачі ПЗ для банків активно переводять свої розробки на платформи Unix. Число банків

України з інстальованими Unix- системами поки складає кілька відсотків від усього банківського сектора, але відносний розмір цієї частки постійно росте.

Схоже, що лідируюче місце ПЗ числу інсталяцій в Україні займають різні АБС на базі СУБД Informix. Успішний розвиток цього напрямку, видимо, зв'язано також із наявністю представництва Informix у Росії і розвитій дилерській мережі. Немаловажним фактором є і відносно низька вартість цієї СУБД. Судячи з даних різних джерел, друге місце в цьому сегменті займають АБС на базі СУБД Oracle. Це багато в чому зв'язане з тривалим періодом існування представників Oracle в Україні і більшій універсальності цієї СУБД стосовно комп'ютерних платформ (у тому числі і не тільки під ОС Unix).

Приблизно третє місце займає АБС на базі СУБД Progress.