Поняття корисності блага. Два підходи до вимірювання корисності. Функфія корисності

На ринку товарів і послуг перед споживачем постійно постає проблема вибору економічного блага. Основними факторами споживацького вибору є споживацькі переваги, ціни на това­ри та дохід споживача. Споживач буде обирати лише те економічне благо, в якому є потреба, тобто те благо, яке має для нього певну корисність.

Корисність — це здатність товару або послуги задовольняти потреби людини; задоволення, яке отримує людина від споживання товару чи послуги. Корисність - це поняття суб'єктивне. Корисність одного і того ж товару може бути зовсім різною для різних людей, і навіть для тієї ж особи за різних умов (наприклад, порція морозива у липні і січні)

Залежність між кількістю спожитих одиниць товару та рівнем задоволення споживача виражають за допомогою функції корисності

Функція корисності - співвідношення між обсягами спо­житих товарів та послуг і рівнем корисності:

,

де U – корисність;

Q – обсяги відповідних споживчих товарів.

Двома основними поняттями кількісного підходу до аналізу корис­ності є загальна корисність і гранична корисність. Загальна корисність (ТU) — це сумарна величина задоволення від споживання конкретної кількості товару Q. Гранична корисність (MU) — це зміна загальної корисності внаслідок споживання однієї додаткової одиниці блага,тобто додаткове задоволення від споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару.

є Два підходи до вимірювання корисності:

-кардиналіський (кількісний) або просто теорія граничної корисності (одиниці вимірювання – ютелі)

-ординалістський (порядковий, якісний) або теорія споживчого вибору.