Опера «Війна і мир»

Підготував: учень 5 класу

Народного відділу

Жимелко Андрій

2014 рік

Опера «Війна і мир».

Лібрето Прокоф’єва та його дружини Міри Мендельсон-Прокоф’євої за романом Л. Толстого. У лібрето використано: текст роману, солдатські пісні, вірші Дениса Давидова. Опера створювалася з 1941 по 1952 рр. Всього три редакції, перша – 1942 р.

Теми опери:

- любов Наталії та Андрія;

- визвольна війна.

Жанр опери: складний, вміщує риси ліричної опери та народної музичної драми.

Драматургія: епічний принцип контрастного чергування картин. В опері – два внутрішньо контрастних плани: лірико-психологічна лінія, яка містить контраст щирого ліричного почуття та брехливості вищого світу; народна героїчна лінія, яка містить контраст між величним патріотизмом росіян та нервовою збудженістю наполеонівського табору. Обидві лінії розвиваються незалежно, не торкаючись. Велику роль відіграють побутові музичні жанри: вальс, марш, солдатська пісня та ін.

Композитор продовжує традиції Глінки. Можна почути інтонаційні зв’язки між партіями Кутузова та Івана Сусаніна: величні інтонації, зв’язані з народними наспівами. Близькі жіночі образи Антоніди та Наталії. Обидві опери завершує величний хоровий фінал. Але якщо у Глінки характеристика поляків розкривається у танцювальному дивертисмені, у Прокоф’єва характеристика наполеонівського табору гротесково-пародійна.

Новаторські риси:

- прагнення наблизити темпи розвитку опери до драматичного спектаклю або кіно;

- гнучка оперна форма: 13 картин з наскрізним розвитком. Є декілька закінчених номерів: Дует Наталії і Соні з першої картини; вальс Наталії з другої картини; декілька хорів кульмінаційного значення з восьмої картини, арія Кутузова з десятої картини;

- майстерність музичного портрету;

- характерність вокальних партій, дуже складних для виконання, але наспівних;

- зав’язка любовної лінії не у традиційному дуеті, а у вальсі;

- спільних тем любові нема.

Опера починається хоровим епіграфом (можливо виконання його перед восьмою картиною). Це потужний хоровий вступ в епічних традиціях російської музики. Складається з чотирьох розділів: перший розділ – «Силы двунадесяти языков Европы ворвались в Россию». Оркестр і хор tutti, розмір 5/4 підкреслює архаїчний характер мелодії, драматизму додають потужні дисонуючі акорди у супроводі. Другий розділ – «В русском народе». В оркестрі звучання набату. Третій розділ – «И дубина народной войны» – велична, наспівна тема. Четвертий розділ – «Велика наша земля» – монументальна, широкого дихання, наспівна. Ця тема прозвучить в Аріозо Кутузова та у восьмій картині.

Перша картина «Сад в Отрадном». В оркестровому вступі –картина весняної ночі. Тема весняної ночі – solo флейти у високому регістрі та тлі звучання скрипок (ця тема є також темою Наталії). Наспівна, широка у C-dur з виразним ходом на малу септиму з заповненням, повторення квінтового тону передає імпульсивний характер Наталії.

Аріозо князя Андрія «Светлое весеннее небо» Es-dur, тричастинна форма ава.

«а» – монолог розчарованої у житті людини. Вокальна партія наспівна, але близька до речитативу, повільна. В оркестрі, як протиріччя, звучить тема весняної ночі.

«в» – середній розділ, E-dur, «Там все зазеленело» – це тема весняного оновлення – широкого дихання, лірична, натхненна.

«а» – «Весна, любовь и счастье». В оркестрі звучить тема весняного оновлення.

З’являється Наталія. Її характеризують збуджені інтонації, розірвані паузами. В оркестрі – тема весняної ночі.

Дует Наталії і Соні «Ручей, виющийся по светлому песку». As-dur. Лірична кульмінація першої картини.

Друге аріозо Андрія «В ней есть что-то совсем особенное». F-dur, тричастинна форма ава.

«а» – тема любові Андрія у струнних та дерев’яних духових. Повільна, стійка.

«в» – Fes-dur «Откуда же это чувство». У вокальній партії та в оркестрі – тема весняного оновлення.

«а» – «Нужно верить всей душой» – відродження надій на щастя.

Друга картина. «Бал у Екатерининского вельможи». Це перший бал в житті Наталії. Центральний номер – вальс h-moll. Форма рондо. Характеристика почуттів Наталії (близькість до «Вальсу-фантазії» Глінки, теж h-moll, лідійська кварта, елегійність).

Рефрен – ніжний, витончений, як сама Наталія.

Перший епізод – D-dur, висхідні пасажі, стрімкий рух.

Другий епізод «Когда весной я был в Отрадном» – схожий з дуетом. Передає згадки Андрія та радість Наталії.

Третій епізод близький до першого.

На закінчення звучить бравурний екосез.

Восьма картина «Перед Бородинским сражением». Починає народно-героїчну лінію. Оркестровий вступ у тричастинній формі. В крайніх розділах звучить тема маршового характеру з форшлагами, дисонуючими акордами – це лейттема війни. У середньому розділі – тема народного горя, побудована на низхідних паралельних септакордах.

Аріозо Денисова «Дайте мне пятьсот человек». Ритм маршу, пунктирний малюнок, рішучий характер.

Хор ополченців «Как пришёл к народу наш Кутузов». F-dur тричастинна форма з рисами строфічності (чотири строфи) виконує чоловічий хор.

Середній розділ – «Кожи, рожи не оставим» – плясові наспівки, стрибки на збільшену кварту, сатиричний характер. У репризі приєднується жіночий хор.

З’являється Андрій, згадує Наталію. Звучать теми любові, весняного оновлення, весняної ночі, вальсу.

В аріозо Андрія «Но я скажу тебе» втілено віру в перемогу, патріотичні почуття. В мелодії – широкі ходи на кварту, октаву.

Кутузов та офіцери. Звучить лейттема Кутузова у B-dur. Впевнений хід мелодії, плагальні звороти створюють величний характер.

Аріозо Кутузова «Бесподобный народ». В оркестрі звучить лейттема Кутузова.

Хор солдатів та ополченців «Всколыхнулся весь народ» на темі Кутузова. На закінчення звучить лейттема війни.

Десята картина «Военный совет в Филях».

Монолог Кутузова. Арія у складній тричастинній формі з декламаційним вступом. Це епічна портретна характеристика Кутузова. Основна тема – «Величавая, в солнечных лучах» – велична пісня – гімн. Мажорна діатоніка, плагальність – все це наближує її до пісні про Олександра Невського. Ця тема прозвучить у величній хоровій сцені епілогу, як тема перемоги над ворогом.