Види деформацій дорожнього покриття й руйнувань дорожнього одягу

При проектуванні дорожнього одягу розміри кожного шару вибирають із урахуванням місцевих матеріалів, можливих навантажень і природно-кліматичних умов проложения дороги. Усі розрахунки виконують для середніх умов, тому можливі відхилення від розрахункових умов, що приводять до втрати міцності дорожнього одягу, деформаціям і руйнуванню.

Руйнування можуть бути викликані низькою якістю виконання робіт, недостатнім або неправильним обліком гідрогеологічних умов, застосуванням матеріалів низької якості. Велике значення в забезпеченні стійкості дорожнього одягу має своєчасний ремонт зруйнованих ділянок дорожнього покриття. Поява залишкових (необоротних) деформацій, вчасно не ліквідованих, приводить до значних руйнувань, як під дією руху автомобілів, так і під впливом природно-кліматичних факторів.

Основними видами деформацій і руйнувань дорожнього одягу є:

деформації й руйнування, викликані безоднями, що відбуваються у весняний період при відтаванні ґрунту земляного полотна на ділянках з несприятливими умовами водовідводу й захисту земляного полотна від температурних впливів. Причинами таких руйнувань можуть бути помилки в оцінці перспективної інтенсивності руху й навантажень, неякісні матеріали і їх неоднорідність, погане ущільнення земляного полотна й дорожнього одягу, а також перезволоження земляного полотна;

втрати міцності дорожнього одягу, викликані безперервним впливом коліс автомобілів і природно-кліматичних факторів. На втрату міцності великий вплив виявляють помилки, допущені при проектуванні, будівництві й експлуатації дорожнього одягу, а також температурні деформації;

осідання нежорстких дорожніх одягів у вигляді западин, що виникають у результаті місцевих осідань недоущільненого ґрунту або шарів дорожнього одягу. Особливо часто цей вид деформації з'являється на в'їздах на міст, у місцях прокладки під існуючими дорогами водопропускних труб і трубопроводів;

наскрізні тріщини, характерні для цементобетонних покриттів, коли на них утворюються осідання. Тріщини з'являються найчастіше в місцях осідань земляного полотна й пов'язані з несвоєчасним ремонтом дорожнього одягу;

пролами - руйнування дорожнього одягу у вигляді довгих прорізів по смугах накату коліс. Такі руйнування характерні для дорожніх одягів перехідного типу при проході дуже важких автомобілів і зниженні несучої здатності підстави дорожнього одягу.

Руйнуванню всієї конструкції дорожнього одягу передують деформації й руйнування дорожніх покриттів.

Дорожнє покриття є самою верхньою частиною дорожнього одягу, на який безпосередньо діють колеса автомобілів і природно-кліматичні фактори.

Основними видами руйнувань дорожнього покриття є:

зношування (стирання), що представляє собою зменшення товщини дорожнього покриття за рахунок втрати їм матеріалу в процесі експлуатації під впливом коліс і природно-кліматичних факторів. Зношування відбувається по всій поверхні дорожнього покриття, але найбільше на смугах накату, де проходять колеса автомобілів. Для вдосконалених дорожніх покриттів зношування вимірюють у міліметрах, на які поменшалася товщина верхнього шару покриття, а для дорожніх покриттів перехідного й найпростішого типу визначають також обсяг втрати матеріалів, м³/км;

шелушение - оголення поверхні дорожнього покриття за рахунок відділення поверхневих тонких плівок і лусочок матеріалу покриття, зруйнованого впливом води й морозу. Такий вид дефекту найбільш характерний для твердих дорожніх одягів, де відбувається відшарування цементного розчину з поверхні дорожнього покриття з наступним оголенням великого заповнювача. Такі руйнування в основному відбуваються при частому заморожуванні й відтаванні дорожнього покриття, особливо при використанні хлоридів для попередження ожеледі;

викрашування - руйнування дорожнього покриття за рахунок втрати їм окремих зерен гравійного й щебеневого матеріалу. Таке руйнування відбувається на дорожніх покриттях усіх типів у результаті втрати зв'язки між зернами матеріалу. Причиною викрашування можуть бути погане перемішування матеріалу і його укладання в дощову або холодну погоду;

обламування крайок - руйнування дорожніх покриттів (особливо нежорстких) у місцях сполучення їх з узбіччями при переїзді важких автомобілів через крайку. Обламані крайки проїзної частини можуть бути причиною дорожньо-транспортних випадків;

хвилі - деформація асфальтобетонних покриттів, що володіють пластичністю. Хвилі з'являються під дією дотичних сил у зоні контакту шини колеса з дорожнім покриттям;

гребінка - руйнування гравійних і щебеневих покриттів під дією руху важких вантажних автомобілів. Гребінка являє собою часте повторення виступів і западин;

зрушення - деформації, які відбуваються при дії дотичних сил від колеса автомобіля. Зрушення є причиною відсутності зв'язки верхнього шару дорожнього покриття з нижнім;

вм'ятини - поглиблення в пластичних дорожніх покриттях, що з'являються при проходженні по них гусеничних машин або автомобілів у жарку погоду;

тріщини - деформації, звичайно викликувані різкими температурними змінами. Сітка тріщин з'являється на дорожньому покритті як результат недостатньої міцності підстави або покриття;

колії, які утворюються на щебеневих або гравійних покриттях при вузькій проїзній частині в результаті багаторазового проходу автомобіля по одній смузі, а також

на асфальтобетонних покриттях у результаті видавлювання колесами автомобіля через недостатню сдвигоустойчивости асфальтобетону;

вибої - поглиблення з порівняно крутими краями, що утворювалися в результаті місцевого руйнування матеріалу дорожнього покриття. Причиною появи вибоїв є, як правило, погана якість будівельних робіт;

ушкодження крайок швів - руйнування крайок швів у вигляді відколів і викрашування бетону в зоні до 15...20 див від шва.