Налаштування типової конфігурації

Щоб налаштувати типову конфігурацію для роботи з бухгалтерією, необхідно ввести константи й заповнити довідники. Для введення констант можна скористатися " Майстром налаштування конфігурації ".

План рахунків (рис. 2.2.1) – програма бухгалтерських рахунків, що передбачає їхню кількість, групування й цифрове позначення залежно від об'єктів і мети обліку. Програма рахунків залежить від облікової політики підприємства. Саме шляхом налагодження Плану рахунків організовується необхідна система обліку.

Структура Плану рахунків. План рахунків – це систематизований перелік рахунків, які використовуються в обліку. Робота з планом рахунків здійснюється через меню " Операции - План счетов ". Кожен рахунок у плані рахунків має такі реквізити та позначки:

1) Піктограма у вигляді букви “Т” – жовтий колір піктограми означає, що облік за даним рахунком ведеться тільки у розрізі субрахунків, синій колір – субрахунок рахунку, червоний прапорець – рахунок чи субрахунок можна редагувати тільки у режимі конфігурації

Рис. 2.2.1. Вікно плану рахунків

2) Код, тобто номер рахунку чи субрахунку – можна швидко знайти потрібний рахунок у плані рахунків, якщо його код набрати на клавіатурі, та видалити код рахунку з рядку пошуку клавішею " Esc ".

3) Найменування рахунку.

4) Колонка ”В” – наявність “+” означає ведення валютного обліку. Програма “1С: Підприємство” дозволяє вести валютний облік за кількома видами валют, для кожної валюти відкривається окремий субрахунок. Можливість ведення валютного обліку на рахунку задається на етапі конфігурації. Список валют зберігається у довіднику “Валюти”. Кратність показує за яку суму валюти дають вказану у курсі кількість гривен. Якщо для рахунку заданий валютний облік, то при введенні проводки програма буде вимагати вид та суму валюти, а суму проводки розрахує автоматично (множенням суми валюти на курс валюти на дату операції).

5) Колонка “К” – наявність “+” означає ведення кількісного обліку, що необхідно для отримання більшої інформації про деякі об’єкти аналітичного обліку. Наприклад, необхідно знати не тільки, які товари знаходяться на складі підприємства, але і їх кількість. При введенні операції за рахунком із заданим кількісним обліком, програма буде вимагати введення кількості, а суму проводки розрахує автоматично множенням ціни за одиницю на кількість. Можливість ведення кількісного обліку на рахунку задається на етапі конфігурації.

6) Колонка “З”, наявність “+” означає позабалансовий рахунок.

7) Колонка “А” вказує вид рахунку по відношенню до балансу:

А – активний,

П – пасивний,

АП – активно-пасивний

8) субконто 1, субконто 2, субконто 3 – елементи аналітичного обліку рахунку.