Ян (Йоганн) Сваммердам

(12 лютого 1637 - 17 лютого 1680) — нідерл. натураліст.

Закінчив Лейденський університет в 1663. У 1667 захистив дисертацію про дихання тварин. Основні праці з анатомії людини і тварин, особливо комах, а ще молюсків, земноводних і інших. Запропонував класифікацію комах (підрозділивши їх на 4 групи), засновану на особливостях їхнього метаморфоза. Був прихильником преформації. Відкидав можливість мимовільного зародження. Розробив нову методику препарування, запропонував низку препаровальних інструментів, уперше став уживати метода ін'єкції в судини. Сконструював прилади для реєстрації роботи серця, дихальних рухів, м'язових скорочень при роздратованому нерві тощо.Герой казки Гофмана — «Повелитель бліх».

Нестор Макси́мович Максимович-Амбодік

(1744 — †1812) — український та російський вчений; родом з села Веприк, Полтавщини, працював у Петербурзі; доктор Страсбурзького університету, професор акушерства.

Акушер, професор акушерства у Петербурзьких госпіталях і повивальному інституті. Медик і вчений енциклопедист, педіатр, ботанік, фітотерапевт, геральдист. Автор перших в Російській імперії підручників з акушерства та медичних словників.

Навчався в Київській духовній академії (яка на той час була у структурі Києво-Могилянської академії) в 1757—1768 роках, по закінченні курсу в якій був направлений до Петербурзької госпітальної школи; у Страсбурзі де в 1773 році отримав ступінь доктора медицини. Після повернення до Петербурга почав викладання акушерства в адміралтейському та військово-сухопутному госпіталях (1776). В 1782 році став першим у Росії професором повивального мистецтва. Один з ініціаторів заснування Клінічного повивального інсититуту в Санкт-Петербурзі в 1797 році. Вчений-енциклопедист, активний популяризатор медичних й інших знань серед широких верств населення. Читав лекції з акушерства, фізіології, хірургії в госпітальних школах та інших медичних закладах Санкт-Петербурга. Уперше в Росії перейшов до викладання цих дисциплін російською мовою.

Головні праці: «Мистецтво сповивання», «Анатомо-фізіологічний словник», «Словник медико-хірургічний латинською та російською мовою». Таож був автором перших в Росії праць з ботаніки й фітотерапії «Новий ботанічний словник російською, латинською та німецькою мовою», «Початкові основи ботаніки», «Опис цілющих рослин». Засновник російської медичної термінології, що вживається і сьогодні і яка помітно вплинула на українську.