Екзематозний хейліт (cheilitis exzematosa) — хронічне алергічне захворювання червоної кайми і шкіри губ. Спостерігається у вигляді ізольованого ураження, а також як симптом екземи обличчя.
Алергенами бувають найрізноманітніші подразники, наприклад: мікроорганізми, харчові речовини, лікарські засоби, метали, матеріали протезних конструкцій, компоненти зубних паст.
Клініка. Захворювання може мати гострий або хронічний перебіг.
Для гострої екземи характерний поліморфізм елементів ураження: послідовно виникають почервоніння, дрібні пухирці, виповнені серозним ексудатом жовтуватого кольору. Пухирці зливаються між собою, лопаються і мокнуть. З'являються кільцеподібні лусочки і кірочки. Висипання супроводжуються свербежем і набряком губ. Екзематозний процес швидко поширюється на прилеглу до червоної кайми шкіру і кути рота.
З переходом гострого перебігу в хронічний зменшуються гіперемія, набряк і мокнуття. Мають місце хронічний набряк жовтувато-червоного кольору, гіперемія, сухе лущення; місцями спостерігаються тріщини, кров'янисті кірки. Захворювання триває роками, нерідко процес загострюється.
Диференціальна діагностика. Її проводять з метою відмежування екзематозного хейліту від контактного алергічного і ексудативної форми актинічного хейліту.
Лікування грунтується на засадах лікування екземи шкіри. Проводять десенсибілізуючу терапію, вітамінотерапію. Місцеве призначають кортикостероїдні мазі, при мокнутті показані аерозолі кортикостероїдів.
Мал. 85 Атопічний хей- Л1Т |