Семінарське заняття № 4 (2 години)

1. Поняття, соціальні функції і структура парламенту.

2. Формування парламентів і строк її повноважень.

3. Внутрішня організації парламенту і його палат.

4. Компетенція парламенту.

5. Порядок роботи парламенту.

6. Законодавчий процес.

7. Статус парламентаря.

Експрес-опит

1. Які назви для визначення парламенту використовуються в зарубіжних країнах.

2. Назвіть соціальні функції парламенту.

3. Для чого створюються парламентські комітети і комісії?

4. Що таке індемнітет?

5. Як частіше всього іменуються члени верхньої палати в двопалатних парламентах?

6. Перелічте основні повноваження парламенту.

7. Що таке промульгація закону?

Методичні вказівки

При вивченні даної теми слід мати на увазі, що відповідно з концепцією розподілу влади перше місце серед гілок державної влади належить законодавчій владі. Виконавча і судова гілки влади хоча і мають свою сферу діяльності, проте діють на основі виконання закону. Оскільки законотворчість – не єдина функція органів, що здійснюють законодавчу владу, то для їх зазначення частіше використовується не термін „легіслатура”, а інша збиральна назва – „парламент”. Разом з тим, в зарубіжних країнах виходячи з традицій кожної країни, нерідко використовуються різні терміни для зазначення загальнодержавного органу представницької і законодавчої влади.

Необхідно звернути увагу на правове становище структурних підрозділів парламенту: його палат, комітетів (комісій), а також посадових осіб парламенту, об’єднань парламентарів. Дати характеристику державних органів, які створюються при парламенті. Слід знати різні способи формування парламентів і його палат і строк їх повноважень.

Основну увагу треба приділити компетенції парламенту, різним способам її закріплення, характеристиці найважливіших видів його повноважень: законодавчих, номінаційних, контрольних, бюджетних, судових.

Слід вивчити основні форми роботи парламенту: пленарнi засідання, роботу комітетів і комісій, інших структурних підрозділів, парламентські слухання, роботу oкремих депутатів. Особливе значення надається знанню законодавчого процесу і його стадій: законодавчій ініціативі, розгляданню проекту закону, прийняттю закону парламентом, промульгації закону.

В рамках питання про статус парламентаря слід звернути увагу на природу депутатського мандату; на те, на якій основі відбувається їх діяльність – без відриву від основної роботи за спеціальністю, чи на професійній основі; на гарантії його діяльності, його імунітетi та імдемнітетi, a також на дострокове припинення його повноважень.

Базова література: 32, 82, 147, 170, 192, 206, 207, 253, 314.

Допоміжна література: 1-4, 6-15, 17-21, 23, 27-28, 31-32, 34, 38, 82, 105, 126, 129, 133, 137, 144, 145-147, 154, 157, 163, 168, 170, 177, 180, 192, 206-207, 210, 212, 235, 252-253, 296-297, 307, 314-315, 332.