Предмет і категорії дидактики

РОЗДІЛ 2.

ДИДАКТИКА (ТЕОРІЯ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ)

ЛЕКЦІЯ 1

ПРЕДМЕТ ДИДАКТИКИ. СУТЬ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

План лекції.

1. Предмет і категорії дидактики.

2. Сутність, функції процесу навчання.

3. Структура процесу навчання.

4. Структура діяльності вчителя в процесі навчання.

5. Етапи процесу засвоєння учнями знань, умінь та навичок (структура процесу учіння).

6. Рушійні сили процесу навчання.

7. Діяльність учителя і учнів в різних видах навчання.

Предмет і категорії дидактики

Термін «дидактика» – грецького походження і означає вчити, пояснювати, доводити, а також – навчатися. Спочатку він означав практичну діяльність, а потім – поступово відокремлену науку про викладання-учіння. Ці види діяльності інтегрально взаємопов’язані сторони.

Сам термін «дидактика» вперше з’явився у назві головного твору Я. А. Коменського – видатного чеського педагога XVII ст. – «Велика дидактика», сутність якої автор визначав як «універсальне мистецтво навчання всьому всіх».

Дидактика - (від гр. didasсо – навчаю, звідси “дидаскал” – учитель) - це галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання людей.

(Термін розробляє теорію означає – обґрунтовує зміст освіти, досліджує закономірності, принципи, методи й організаційні форми ефективного навчання.)

Дидактика покликана дати відповіді на питання: для чого навчати учнів (мета навчання)? Чому навчати (зміст освіти)? Як навчати (принципи і методи навчання)? Де, коли і в яких організаційних умовах навчати (форми навчання)?

Предметом дидактики є загальні для всіх навчальних дисциплін закономірності процесу навчання. Особливості викладання окремих дисциплін є предметом дослідження предметних дидактик (методики викладання). Дидактика співвідноситься з предметними дидактиками, як теорія з практикою, а також як теорія з теорією, як дві взаємодіючі системи теоретичних знань галузі педагогіки. Але методика і дидактика мають спільний об'єкт наукового дослідження — процес навчання.

Перед дидактикою стоять основні завдання:

- розкриття сутності навчання і обґрунтування принципів його організації;

- визначення критеріїв відбору і способів структурування змісту освіти;

- обґрунтування шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів;

- розробка методів і технологій навчання та визначення умов їх ефективного застосування;

- удосконалення організаційних форм навчання.

Основними категоріями (поняттями) дидактики є: освіта, навчання, процес навчання, викладання, учіння, знання, уміння, навички.

Крім того, дидактика оперує такими поняттями, як: закономірності навчання, принципи навчання, функції навчання, види навчання, зміст освіти, методи і прийоми навчання, форми навчання.

Усі категорії дидактики знаходяться між собою в діалектичному взаємозв'язку і взаємообумовленості.

Навчання — цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності.

Процес навчання – це цілеспрямована, двостороння взаємодія вчителя і учня, у процесі якої здійснюється стимулювання і організація пізнавальної діяльності учнів з метою оволодіння ними системою наукових знань, формування умінь та навичок, забезпечення загального розвитку дитини, формування світогляду.

Навчальний процес – специфічний процес навчання в певному навчальному закладі.

Освіта – це водночас і процес і результат завершеного навчання, обсяг засвоєних учнем систематизованих знань, умінь, навичок, способів пізнавальної діяльності.

Навчання як двобічний процес включає діяльність учителя (викладання) й діяльність учнів (учіння).

Під викладанням розуміють цілеспрямовану діяльність педагога у процесі навчання. що передбачає проектування, організацію та стимулювання пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння ними змісту освіти.

Учіння – пізнавальна діяльність учнів в процесі навчання, спрямована на засвоєння знань, умінь, навичок, у процесі якої відбувається розвиток і виховання особистості.

У широкому значенні — оволо­діння соціальним досвідом з метою його використання в практиці

Знання — факти, відомості, наукові теорії, закони, поняття, системно закріплені у свідомості людини.

Уміння — володіння способами застосування засвоєних знань на практиці (знання в дії).

Передбачають використання набутих знань. Формування умінь відбувається в результаті складного процесу яке проходить кілька стадій: усвідомлення, оволодіння, використання.

Навички – автоматизовані, звичні, безпомилково виконувані дії (доведені до автоматизму уміння).