Північногерманські мови

Північногерманські племена спілкувалися на різнихдіалектах давньопівнічної, яка в Х ст. розпалася на 2 гілки: західну та східну. Західнадала початок давньонорвезькій, а її південно-західні діалекти в IX–Х ст.були перенесені в Ісландію, де з них розвинулася

Давньоісландська мова, атакож на Фарерські острови, де сформувалася фарерська мова. Східнагілка лежала в основі розвитку

давньошведської та давньодатської.

Інгвеонські племена.

Один із перших хто вжив імя «інгвеони» був Тацит. Вже в IV столітті до н. е. грецький мандрівник Піфей розповідав про інгевонів як про жителів, що жили на берегах Північного моря.

2. Інгвеони (інгевони). Проживали на берегах Північного моря.

Група інгвеонів складалася з англів, фризів та саксів.

Під ім'ям ингевонов в лінгвістичних дослідженнях зазвичай визначаються носії частини західногерманських мов, таких як англский, сакський і фризька, для яких характерні деякі особливості мовного ладу і відрізняють їх від інших діалектних груп старогерманского: східних та центральних, а також північних. Для даної підгрупи характерно т. н. ингевонское падіння носових.