Організаційно-методичні вказівки

Вивчення аграрного права здійснюється на основі навчальної програми, яка передбачає засвоєння студентами основних засад аграрного права України.

Робоча програма дисципліни "Аграрного право України" ґрунтується на системі аграрного законодавства України. Вона складається із Загальної, Особливої та Спеціальної частин, які відображають основні інститути аграрного права. Можливість вирізнення загальної частини навчального курсу аграрного права України є показником, що засвідчує об'єктивне існування відповідної окремої галузі права.

До загальної частини курсу належать такі загальнотеоретичні теми, як: предмет аграрного права, його принципи й система; джерела аграрного права, їх поняття та класифікація; аграрні правовідносини (поняття, види, особливості, класифікація); державне регулювання сільського господарства (зміст, форми, система державних органів тощо); правове становище різних аграрних суб'єктів (фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів, особистих селянських господарств, тощо); особливості реформування аграрних відносин.

Особлива частина навчального курсу розпочинається з розкриття особливостей правового режиму земель сільськогосподарського призначення, які є основним засобом виробництва, базою для виробничої сільськогосподарської діяльності всіх аграрних суб'єктів.

На цій основі в особливій частині курсу послідовно розкриваються головні напрями діяльності аграрних суб'єктів, їх земельні, трудові, майнові, договірні, фінансові та інші відносини, а також відповідальність за порушення аграрного законодавства України.

Спеціальна частина навчального курсу містить характеристику аграрного права зарубіжних країн і правове регулювання аграрної реформи в цих країнах.

Контроль засвоєння знань, умінь та навичок студентів здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять, складання заліку із дисципліни.

Курс навчальної дисципліни «Аграрне право України» складається з лекційних, семінарських занять та самостійної роботи студентів.

Одним із важливих видів навчальних занять є лекції, які дають основу знань з дисципліни, формують науковий світогляд, розкривають стан і перспективи розвитку спільної господарської діяльності в Україні. На лекційних заняттях подається конспективний виклад теми, яка містить теоретичні основи дисципліни, огляд науково-публіцистичних матеріалів, аналіз законодавства та основних засад правового регулювання спільної господарської діяльності.

Уважне слухання і конспектування лекцій. Лекції спрямовують студентів у найбільш раціональному напрямі щодо вивчення навчальної дисципліни та дають їм знання в обсязі необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз'яснюють найбільш складні поняття та положенням навчальної дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою формування майбутнього фахівця з необхідним рівнем знань і навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план її викладання та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. Крім того, посилання на наукову і спеціальну літературу, а також на нормативно-правові джерела здійснюються викладачем у ході лекції. Під час лекції студенти повинні уважно слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати найбільш важливі та необхідні масиви інформації, що надається. Наприкінці лекції студент може задати викладачеві питання щодо роз'яснення незрозумілих положень прослуханої лекції. Належне ведення конспекту під час лекції сприятиме збереженню необхідної інформації та дасть студенту змогу в подальшому проаналізувати її.

Семінарські заняття проводяться з основних, найбільш складних тем навчальної дисципліни. їх мета - закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів з дисципліни, набутих на лекціях і в ході самостійного опрацювання матеріалу, норм господарського законодавства; а практичні мають на меті набуття практичних навичок при вирішенні практичних задач (казусів).

Семінарські заняттямають на меті закріплення на практиці отриманих теоретичних знань. Вони передбачають застосування тестування, складання відповідних правових документів.

На практичних заняттях будуть запропоновані для вирішення конкретні завдання або ситуації, які складені на основі узагальнення практики, її теоретичного осмислення та аналізу необхідного законодавства.

Перш ніж приступити до підготовки до семінарського або практичного заняття чи до вирішення конкретної ситуації, студент повинен вивчити чинне аграрне та інше законодавство України, необхідну методичну та спеціальну літературу, монографії, навчальні посібники та підручники.

Мета практичних занять — закріпити і поглибити здобуті теоретичні знання студентів, сформувати у них навички і застосування цих знань при вирішенні конкретних ситуативних питань, контролювати засвоєння матеріалу, стимулювати самостійну роботу студентів з вивчення навчальної дисципліни, ознайомити з основними положеннями та специфікою правового регулювання спільної господарської діяльності.

Специфіка практичних занять з навчальної дисципліни полягає в тому, що під час їх проведення значна увага зосереджується на розв'язанні практичних завдань, які передбачені планами практичних занять та/або підготовлені викладачем до кожного конкретного заняття, і письмовому виконанні завдань із складання документів правового характеру.

Практичні заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, реферативна доповідь, дискусія, рольові ігри, складання документів правового характеру та ін.

Найбільш продуктивними і раціональними формами заняття є співбесіда та дискусія, поєднані з розглядом конкретних практичних ситуацій. Вони дають можливість обговорити питання з багатьох аспектів і залучити до такого обговорення максимальну кількість студентів, сприяють розвитку мислення та мови, засвоєнню матеріалу та зобов'язують готуватися до кожного заняття.

Студент на практичному занятті при обговоренні тематичного питання повинен: чітко формулювати основні теоретичні положення; обґрунтовувати і доводити свої міркування і твердження; давати повну і стислу відповідь на поставлене запитання; доповнювати доповідача тощо.

У кінці заняття викладач робить висновок про рівень підготовки студентів до заняття, зазначає позитивні й негативні аспекти відповідей, аналізує та оцінює дані відповіді та визначає завдання на наступне заняття.

Перевірка самостійної роботи студентів здійснюється викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття з навчальної дисципліни шляхом усного опитування, письмового опитування та шляхом написання рефератів, контрольних робіт наукових і творчих робіт по запропонованих темах.

Письмове опитування. На самостійне письмове опитування можуть бути винесені питання, що викладені нижче та по яких студенту потрібно мати конспект. Контроль здійснюється шляхом письмового опитування.

Написання рефератів. Перед написанням реферату студент зобов’язаний опрацювати нормативно-правові акти та обов’язкову і рекомендовану літературу по темі. Обсяг реферату складає 10-12 сторінок. Його структура: вступ (1 стор.); основна частина (8-9 стор.) висновки (1-2 стор.); перелік використаних джерел. Реферат виконується на білому папері формату А4.

Викладач може обрати також інші способи перевірки самостійної роботи:

- проведення перевірки конспектів опрацьованих джерел, які рекомендуються для вивчення конкретної теми навчальної дисципліни «Аграрне право України»;

- проведення тестування з вивчених тем;

- розв’язування ситуаційних завдань до відповідної теми навчальної дисципліни.

Для самостійної роботи студентів з кожної теми надається рекомендована література з якою студенти повинні ознайомитися для якісного виконання завдань при самостійній підготовці. Крім того доцільним є проведення викладачем колективної консультації, де слід звернути увагу студентів на порядок розгляду питань, дати характеристику рекомендованої літератури, звернути увагу на методику її опрацювання, основні проблеми й питання, в яких студенти повинні чітко орієнтуватися.

Основним завданням викладача в ході самостійної роботи є забезпечення активного набуття студентами нових знань, закріплення, поширення та поглиблення знань, набутих під час інших навчальних занять, а також для навчання студентів методів самостійної роботи з навчальним матеріалом.

У процесі самостійної роботи викладач повинен заохочувати самостійність та творчий підхід до вирішення проблем й звернути увагу на неприпустимість механічного переказу прочитаного.

Під час самостійної підготовки студентів, викладач, відповідаючи на поставлені запитання, повинен з’ясувати найбільш складні для студентів питання і у разі необхідності пояснити їх зміст та зробити собі помітки для більш детальнішого їх розгляду в ході інших видів навчальних занять. У разі потреби, для закріплення та поглиблення знань окремих студентів, викладач може провести індивідуальні консультації з окремих тем.

У процесі викладання аграрного права доцільно звертати увагу на економічне, соціальне і правове становище сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони господарюють на землі, від якої залежить задоволення всіх їхніх потреб. Здійснення всіх прав громадян України перебуває у залежності від існуючих форм організації сільськогосподарського виробництва, ставлення держави в цілому і органів державного управління, зокрема, до забезпечення ефективного господарювання, характеру і змісту економічних взаємовідносин між суспільством (державою) і селянином. Зазначені особливості певною мірою поширюються і на сучасне економічне, соціальне, культурно-побутове становище селян в умовах незалежності України.