Матеріалом дослідження є переважно конкретні мовні одиниці або художні тексти. У Вступі літературознавчих робіт треба перелічити всі ті тексти, які автор досліджує (з покликаннями на них). У мовознавчих працях необхідно точно зазначити, яку кількість і яких саме мовних одиниць зібрано й опрацьовано для потреб дослідження. Крім того, треба зазначити джерела фактичного матеріалу (з покликаннями на них) наприклад, словники. періодичні видання, електронні корпуси текстів, Інтернет-ресурси, художні твори, архівні документи тощо.
Практичне значення роботи
Цей пункт становить висновок про можливість практичного застосування результатів дослідження магістерської роботи, наприклад, у навчальному процесі (в середній та вищій школах), при укладанні словників, довідників, написанні посібників, підручників, підготовці інших дидактичних, методичних чи довідкових матеріалів тощо. Він обов'язковий для магістерських робіт.
Теоретичне значення роботи
Цей пункт становить висновок про можливе застосування отриманих у роботі результатів у подальших наукових дослідженнях. Його доцільно подавати в магістерських роботах.
|
|
Новизна роботи
Цей пункт, що є обов'язковим структурним елементом Вступу магістерських робіт, засвідчує ті конкретні результати власного дослідження автора, які до нього не були представлені в наукових опрацюваннях обраної проблеми. Варто також описати ступінь новизни (порівн.: Вперше визначено...; Удосконалено класифікацію...; Отримано часткову відповідь на питання …)
Обсяг і структура роботи
У цьому пункті потрібно зазначити загальний обсяг роботи та обсяг їїосновного тексту (без Списків наукової літератури, джерел і Додатків), перелічити всі структурні частини роботи і стисло сформулювати головну проблематику розділів. Для цього треба зазначити, з яких розділів складається основна частина роботи, подаючи їхні назви, і коротко одним реченням окреслити зміст кожного розділу. Назв і змісту підрозділів менших структурних частин зазначати не потрібно.
Наприкінці ж кожного Розділу магістерської роботи студент формулює більш розгорнуті підсумки (не подаючи в цьому разі жодного структурного найменування, але відділяючи підсумки від основного тексту додатковим інтервальним відступом). у цих підсумках автор узагальнює наукові й практичні результати дослідження у відповідному Розділі, що дає змогу вивільнити заключні Висновки від надмірної деталізації.