Розрахунок параметрів сітьового графіка

Черговий етап - побудову сітьового графіка - виконують на основі положень раніше вивченої теорії з використанням діаграм.

Сітьовий графік у даному завданні можна будувати, базуючись на одному з двох підходів. У першому за основу побудови беруть не тільки перелік робіт але і приведені в таблиці шифри робіт, що є номерами попереднього і наступних подій.

У шифрах уже закладена логіка побудови всього комплексу робіт і послідовність їх виконання. Для побудови графіка достатньо відтворити лише графічне зображення сітьової моделі у вигляді сукупностей кіл і стрілок. Коло в цьому випадку означає подію і є вершиною сітьового графіка. Всі вершини сітьового графіка треба розбити на чотири рівних сектора, у верхні сектори внести порядкові номери подій відповідно до шифра робіт, ліві сектори слід зарезервувати під числові значення ранніх початків робіт, праві - для пізніх початків, нижні - для резервів часу по кожній події.

Ранній початок наступних робіт t _рн відповідає моменту, коли

закінчуються усі роботи, що включені в подію

t _рн = max (t _рн^предш - t _вх) (1.2)

де t _рн^предш - ранній початок роботи, яка є попередньою щодо аналізованої

події у робочих днях,

t _вх - тривалість цієї ж роботи, у робочих днях,

mах - якщо подія містить у собі одночасне завершення декількох робіт, у тому числі і фіктивних, із множини значень t _вхслід вибирати

максимальне.

Пізній початок іпн відповідає граничному моменту часу, коли може початися та або інша робота, інакше загальний термін завершення всього комплексу робіт буде порушений

t _nн = min(t _пн^посл - t _ісх) (1.3)

де t _пн^посл - пізній початок роботи, що іде слідом за аналізованою подією, у робочих днях,

t _ісх - тривалість цієї ж роботи в робочих днях,

тіп — якщо від аналізованої події починається декілька робіт, включаючи фіктивні, із множини значеньt _nн слід вибирати мінімальне.

Резерв часу щодо події R показує, на який гранично припустимий період часу можна затримати здійснення цієї події, не викликаючи при цьому збільшення загального терміну виконання комплексу робіт у робочих днях

R=t _nн – t_рн) (1.4)

Критичний шлях, тобто повний шлях, що має найбільшу довжину в масштабі часу, має особливе значення, тому що роботи, які належать до цього шляху, визначають загальний термін завершення всього комплексу робіт. Він пролягає через події, за яких дотримуються умови

t_рн = t _nн (1.5)

R=0 (1.5)

Відповідно до цих ознак на графіку визначаємо топологію критичного шляху і виділяємо його подвійною рисою. Довжина критичного шляху визначає час, необхідний в даному випадку на розробку і впровадження АСКБП. Він проходить через наступні події:

1 – 2 – 3 – 6 – 7 – 8 – 9 – 10 – 19 – 20 – 23 – 26 – 27 – 29 – 30

Таблиця 2.1 - Розрахункові дані до сітьового графіка розробки і впровадження АСКБП в ДБУ

Трудомісткість люд.-днів	Відділи виконавці	Шифри робіт	Кількість виконавців, чол	Тривалість робіт, днів
	Нач	1-2
	ООТ	2-3
	ОС	3-4
	ПРО	4-5

Продовження таблиці 2.1

	ЗАМ	5-29
	ООТ	3-6
	ООТ	6-7
	ГИН	7-8
	ПРО	9-10
	ГИН	8-9
	ООТ	10-13
	ГИН	13-16
	ООТ	10-14
	ГИН	14-16
	ПЛО	10-15
	ПЛО	15-16
	ООТ	16-26
	ООТ	10-19
	ОГМ	19-20
	ООТ	20-23
	ООТ	19-21
	ООТ	21-23
	ГИН	19-22
	ГИН	22-23
	ГИН	23-26
	ЗАМ	10-17
	ГИН	17-26
	ООТ	10-11
	ООТ	11-12
	ГИН	12-26
	ООТ	10-24
	ПЛО	24-25
	ГИН	25-26
	ООТ	26-27
	ГИН	10-18
	ГИН	18-26
	ОС	3-28
	ОС	27-29
	ООТ	28-29
	НАЧ	29-30

В практичній роботі рекомендується прийняти наступи позначення структурних підрозділів ДБУ та окремих керівних посад:

НАЧ - начальник ДБУ

ГИН - головний інженер

ЗАМ - заступник начальника ДБУ

ОГМ - відділ головного механіка

ПЛО - плановий відділ

ПРО - виробничий відділ

ОС - відділ забезпечення

ООТ - відділ охорони праці

Завдання для виконання практичної роботи №3