Шпонкові з’єднаннявідіграють важливу роль у сучасному машинобудуванні. Вони призначені для передачі обертових моментів між валами і втулками, для фіксування взаємного розташування з’єднуваних деталей.
Недоліками шпонкових з’єднань є послаблення перерізів деталей пазами і тим самим створення концентраторів напружень в цих перерізах, що може призвести до руйнування деталей шпонкового з’єднання.
Із усієї різноманітності конструкцій шпонок в машинобудуванні найбільше поширені призматичні, сегментні і клинові шпонки.
Шпонкові з’єднання поділяються на два типи: ненапружені − з призматичними і сегментними шпонками, і напружені − з клиновими шпонками. Найчастіше застосовуються ненапружені шпонкові з’єднання. З’єднання з клиновими шпонками застосовуються значно менше, їх застосування не допускається при високих вимогах до співвісності з’єднуваних деталей. Їх застосовують в тих випадках, якщо незначне зміщення осей деталей не має суттєвого значення.
|
|
Основними параметрами шпонкового з’єднання з призматичними шпонками є (рис. 15.1):
b − ширина шпонки і ширина пазів вала і втулки;
h − висота шпонки;
l − довжина шпонки і паза вала;
t1 − глибина паза вала;
t2 − глибина паза втулки.
Рис. 15. 1. Основні параметри шпонкового з’єднання з призматичною шпонкою.
Номінальні значення розмірів цих параметрів приймаються за ГОСТ 23360−78, залежно від діаметра вала d (табл.15.1).
Таблиця 15.1. Основні розміри з’єднань з призматичними шпонками
Діаметр вала в мм | Переріз шпонки | Глибина пазу | ||
b | h | валу t1 | отвору t2 | |
Від 12 до 17 17 до 22 22 до 30 30 до 38 38 до 44 44 до 50 50 до 58 58 до 65 65 до 75 75 до 85 85 до 95 95 до 110 | 3,5 5,5 7,5 | 2,3 2,8 3,3 3,3 3,3 3,8 4,3 4,4 4,9 5,4 5,4 6,4 |
Примітка: Довжини шпонок повинні вибиратись з ряду: 6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20; 22; 25; 28; 32; 36; 40; 45; 50; 56; 63; 70; 80; 90; 100; 110; 125; 140; 160; 180; 200; 220; 250; 280; 320; 360; 400; 450; 500.