Економічний і політ. розвиток «липневої монархії» у Франц

Економ розвиток. В першій пол.. ХІХ ст.. Франц. залишалася економічно найбільш розвинутою країною Європи. Саме в цей період в країні розгорталася промислова революц., цей процес особливо пришвидшився у 30-40-х рр.. до кін. першої пол.. фабрична організація виробництва переважала у всіх галузях текстильної промисловості. Швидкими темпами розвивалася бавовняна індустрія, шерстяне виробництво. По виготовленню шовку Фр. була першою країною у світі. Фр. тканини,які відрізнялися високою якістю, різноманітністю знаходили широкий попит і за кордоном. Велику роль в експорті мали різноманітні предмети розкоші.

Попит на машини посунув вперед розвиток французької металургійної та машинобудівної промисловості. Під кінець липневої монархії у більшості доменних печей стали вживати кам'яне вугілля, понад чверть металург заводів поч.. застосовувати пудлінгування у виплавлені заліза, парові молоти й прокатні стани.

-1830-40 рр. – кількість парових машин у франц промисловості збільшилася у 8 разів, піднявся видобуток кам’яного вугілля.

В цілому 1825- 1847 рр об’єм промислового виробництва збільшився на 56 %. Отримали розвиток нові галузі, найперше – хімічна - розвивалось виробництво соди, фарб, сірників. У 30-ті рр. почалося будівництво електричного телеграфу., з серд 30-х рр. в Парижі (вперше в світі) почалося асфальтування вулиць.

Впровадження парових машин призвело до поч. революції транспорту: спочатку парова маш. була використана в судноплавстві, а в 40-х р на півночі країни відбулося широке будівництво залізних доріг.. У 1842 р. їх протяжність становила 570 км, а у 1848-1931 км.

Проте по рівню промислово-капіталістичного розвитку Фр. відставала від Англії. Серед факторів,що гальмували промислову революцію, необхідно відзначити характер Липенвої монархії як «царство банкірів», роки її відзначені розквітом біржі і і біржових спекуляцій, величезним ростом грошового банківського капіталу, який не був орієнтований на фінансування нац. виробництва. В результаті промисловість страждала від нерозвинутості кредитних установ, де достатку кредиту. Панування фінансової аристократії в Липневій монарх. Було одним з причин відставання Франц в створенні залізничної мережі.

До серед. ХІХ ст. Фр. залишалася аграрною країною. З 35 млн населення 75% били сільськими жителями. Сільське господарство розвивалося капіталістичним шляхом. На півночі зміцнювалося капіталістичне фермерське господарство, що постачало основну масу товарного зерна.

В першій пол. ХІХ ст. збільшились культурні площадки, дещо піднялася врожайність, поширювалися нові культури – картопля, цукровий буряк, кормові культури, виросло виноградарство і шовківництво.В 1825-1847 рр об’єм продукції с/г збільшився на 38%.. Але все ж таки, технічне вдосконалення йшло помало.

Політ. розвиток. Липнева революція остаточно вирішила,що політичне панування у Фр. належить буржуазії. В країні була встановлена буржуазна монархія.

На відміну від констит. 1814 р., яка декларувалася як дарування королівської влади, нова конституц. –«Хартія 1830» - оголошувалася невід'ємним надбанням народу, тепер він не міг відмінювати або призупиняти закони, втрачав право законодавчої ініціативи, був главою виконавчої влади. Члени палати перів, повинні бути обраними, як і члени нижньої палати. Хартія- проголошувала свободу друку, зібрань. Були знижені віковий і майновий цензи. Число виборців збільшилося до 250 тис..число тих, хто має право бути виборним –до 56 тис. чол.. Проте виборчий майновий ценз залишався високим.

При Луї Філіппі панувала не вся франц буржуазія, а лише найбільші- в його склад входили банкіри, власники вугільних копалень, залізних рудників і великих металургійних заводів, лісів. Більшість місць в палаті депутатів займали - фінансова буржуазія та найб банкіри. Фінансова аристокр. отримувала високі посади в апараті країни, вона користувалася великими держ. субсидіями., пільгами та привілеями. Все це посилювало бюджетний дефіцит, наслідком цього було зростання державного боргу. Зосередження політичного панування в руках фінансової аристократії відображало співвідношення сил всередині самого буржуазного класу у Франції.