2015-09-06
307
Українська літературна національна мова сформувалась на основі найбільш уніфікованого й поширеного діалекту, в основі якого лежать середньонаддніпрянські говірки, проте увібрала в себе і найважливіші елементи інших діалекті України. Літературна мова має дві форми вживання:
1.Писемну, пов’язану з усіма названими нормами, крім орфоепічної та акцентної.
2. Усну – розмовно-літературний стиль, що включає всі норми, крім орфографічної.
Норми літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні. Літературна мова – це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональність, унормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів.
| Норми | Регулюють правильність | Приклади |
| Орфоепічні | вимови звуків, звукосполучень,наголошення слів | [c’м’ійец’:а] |
| Орфографічні | написання слів | пів’яблука, пів-Європи, Миколаївський національний аграрарний університет, деренчати |
| Лексичіні | вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів | будь-яке (любе – непр.) питання, випрасував (погладив – непр.) одяг, наступна (слідуюча – непр.) зупинка |
| Граматичні | творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень | по містах і селах (по містам і селам – непр.), згідно з наказом, відповідно до наказу (згідно наказу – непр.), найбільший (самий більший – непр.) |
| Стилістичні | використання мовних засобів, властивих певному стилю | Ти (з якого питання – непр.) чому плачеш? Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце (займає – непр.) посідає... |
| Пунктуаційні | вживання розділових знаків | Це, може, й так, а може, й ні |
|
|
|
