Категорії дієслова

Дієслово – це самостійна, повнозначна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити?

Неозначена форма дієслова (інфінітив) – це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду. Неозначена форма дієслова вживається тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли.

Дієслова бувають: доконаного і недоконаного виду.

Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду родити?

Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?

Дієслова мають три часи:

– теперішній, який означає дію, що відбувається постійно або в момент мовлення;

– минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї;

– майбутній, яка означає дію, що відбудеться після мовлення про неї.

Розрізняють три способи дієслів:

– дійсний;

– умовний;

– наказовий.

Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться, напр.: Пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно.

Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов, напр.: Хотіла б я висловити припущення.

Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися, напр.: Учіться! Навчайтеся!

2. Форми дієслова: дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на
-но, -то.