2015-09-06
619
Правопис и, і, ї
Написання и, і, ї у словах іншомовного походження підлягає фонетичному принципу української орфографії і регулюється такими правилами.
Літера и пишеться:
1) у загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, є, ц, ж (дж), ч, ш, р перед літерами, що позначають приголосні звуки: динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа, трикотаж, джинси (правило дев'ятки);
2) у власних назвах:
а) у географічних назвах, що закінчуються на -ика,-ида: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида,
б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі,
в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж, Рига, Рим, Мадрид, Крит;
г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сизрань, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.
Літера і пишеться:
1) на початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія, Ібрагім;
2) у середині слів після літер, що позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер;
|
|
|
3) після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі;
4) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Грімм;
5) після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, хімія, література, ніша.
Буква ї пишеться після літер на позначення голосних звуків: мозаїка, наївний, атеїст.
Правопис є, є
Літера є пишеться:
1) після літер, що позначають тверді приголосні: декан, легенда, телефон;
2) на початку слова: етап, ескадрон (але в деяких словах пишеться є. Єгипет, Європа, Єва);
3) після а, о, у в середині слів: поет, силует, фаетон (але траєкторія);
4) в іншомовних префіксах де-, ре-: денаціоналізація, реконструкція.
Є пишеться після апострофа, знака м'якшення, є, і, й: п'єдестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).
Вживання апострофа
Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:
1) після літер, що позначають губні приголосні б, п, в, м, 0, шиплячі ж, ч, ш, задньоязикові г, к, х та після р перед я, ю, є, ї: інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, бар'єр, кар'єр, вар'єте;
2) після префіксів, що закінчуються на приголосний, перед ю, є: ін'єкція, ад'ютант, суб'єкт, кон'юнктура. Апостроф не пишеться:
1) якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного: гравюра, пюре, бюро, кювет;
2) перед йо: курйоз, серйозний.
