2015-09-06
603
Після Вестфальського миру австр Габсбурги володіли ексгерцогством Австрією, Штірією, Тіролем, Чехією, Моравією, Словаччиною, Хорватією, і пн.-зх Угорщиною. Мон Габсб – абсолютистська багатонаціональна держ. Панівне стан – австрійці, решта нар – нац. гніт. Вел вплив – католицька церква. Тіроль і Угорщина були найбільш економ відсталими. Найвищим р-нем р-ку відзначалась Австрія і Чехія.
В Австрії розвивалось цехове ремесло і виникали мануфактури. У Відні наприк 17 ст налічувалося понад 100 тис. мешканців. Уряд провадив політику меркантилізму – заохочував заснування торговельних кампаній і мануфактур, які виробляли зброю та спорядження для війська, полотно, предмети розкоші. Суворо заборонялося вивозити за кордон монети і дорогоцінні метали, обмежувався ввіз іноземних товарів. У Чехії було багато централізованих і розпорошених мануфактур, які виробляли зброю, полотняні і вовняні тканини, скляні вироби.
Крім особисто вільних городян Тіролю, сільське населення всієї монархії було обтяжене феод повинностями. Аграрні відносини були дуже різноманітні. У багатьох місцях селянин і його нащадки вваж живою власністю маєтку і не могли покинути місця без дозволу поміщика. Кріпаків не можна було тпродавати окремо від землі. За феод звичаями, за селянином зберігалося право спадкоємного користування землею, поки він відбував повинності. Але в районах, де продаж зерна був прибутковою справою, поміщики зганяли селян із наділів і розширювали панське заорювання. Селяни відбували панщину, платили поміщикові різні натур повинності, грошовий чинш, викон повинність на користь церкви і виплачували податки державі.
У Чехії нім та чес поміщики↑панщину до 3-4 і б-ше днів на тиждень. Дуже розоряв селян обов’язок корист поміщицьким млином, кузнею, пекарнею та ін. т з баналітети. У 1679 – 80 рр – в Пн Чехії повст, створ партизанські загони.
Габсбургська монархія була однією з найсильніших держ Європи. Централізація влади в її володіннях досягла значних успіхів, але в провінціях збереглись ще поряд із губернаторамистаново-представницькі збори(чини) з місцевої знаті, дух-ва та виборних від найбільших міст. Габсбурги використ ці провінційні чини, позбавлені політ влади, для провелення щораз нових оподаткувань, бо держава терміново потребувала грошей для покриття витрат на управління і війни.
