Робота частин і механізмів запалу УЗРГМ при метанні гранати

Для заряджання гранати РГД-5 або Ф-1 необхідно вийняти ії із гранатної сумки, вигвинтити пластмасову пробку із гранати і загвинтити до кінця запал. Частини ударного механізму запала знаходяться у такому положенні: ударник зведений і утримується у верхньому положенні вилкою спускового важеля, з’єднаного з трубкою ударного механізму запобіжною чекою. Кінці запобіжної чеки розведені і надійно утримують Ії у запалі.

Граната для метання береться у руку так, щоб спусковий важіль чотирма пальцями був притиснутий до корпусу гранати. Не відпускаючи важеля, висмикують запобіжну чеку і гранату кидають у ціль.

Після висмикування чеки, положення частин запала не змінюється, ударник у зведеному стані утримується спусковим важелем, який притиснутий до корпусу гранати пальцями руки. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється від гранати і звільнює ударник. Ударник під дією бойової пружини наносить удар (накол) по капсулю-запалювачу і запалює його. Струмінь вогню від капсуля-запалювача запалює уповільнювач (дистанційну частину запалу) і, пройшовши його, передається капсулю-детонатору. Капсуль-детонатор вибухає і підриває розривний заряд гранати. Корпус гранати розривається; осколки корпусу і запала розлітаються у різні сторони.