Абсолютний приріст ефективності

Вплив окремих факторів на динаміку рівня ефективності визначають за допомогою факторних взаємозв'язаних індексів.

Показник економічної ефективності — середня величина. За­гальна середня ефективність залежить, з одного боку, від рівня ефективності в окремих регіонах і галузях Е_і а з іншого, — від частки кожного з підрозділів економіки в сукупних витратах d_i.

Підвищення економічної ефективності — запорука зростання соціальної ефективності, яка є індикатором можливостей суспіль­но-економічної системи та її виробничо-економічних, соціально-політичних, культурно-побутових інститутів із забезпечення умов життєдіяльності та розвитку людини. Критерієм підвищен­ня соціальної ефективності є зростання життєвого рівня населен­ня, розвиток особи.

3.Для оцінювання економічної ефективності на основі системи національних рахунків України використовуються такі показники макроекономічного розвитку:

• валовий випускВ;

• валовий (чистий) продукт ВВП, ВЧП;

• валова (чиста) додана вартість ВДВ, ЧДВ;

• валовий (чистий) національний дохід ВНД, ЧНД;

• валовий (чистий) наявний національний дохід ВННД, ЧННД;

• валове (чисте) заощадження ВЗ, Ч3;

• валовий та інші види прибутку ВП;

• проміжне споживання ПС;

• податки П;

• споживання основного капіталуСОК;

• експорт Е;

• імпорт І;

• кінцеві споживчі витрати КСВ;

• індивідуальні споживчі витрати ІСВ;

• колективні споживчі витрати К_олСВ;

• фактичне кінцеве споживання ФКС;

• фактичне індивідуальне кінцеве споживання ФІКС;

• фактичне колективне кінцеве споживанняФККС;

• валове нагромадження капіталу ВНК;

• валове нагромадження основного капіталу ВНОК.

Оцінку економічної ефективності можна дістати на основі та­кої системи показників:

, , , ,

а також відповідних питомих витрат:

, , , , .

Наведені показники є базою факторного аналізу динаміки ефекту та ефективності. Наприклад, якщо ефективність розрахована за формулою , то ВВП=Е (ПС + СОК).

Ці співвідношення дозволяють визначити вплив на динаміку ВВП рівня ефективності та сукупних витрат, а на динаміку рівня ефек­тивності — обсягу ВВП і сукупних витрат.

Ці самі дані застосовують для аналізу впливу на динаміку ВВП ефективності окремих видів витрат.

Обсяг валового випуску В є результатом спільної дії затрат праці Т та продуктивності праці: .

Для переходу від обсягу валового випуску до ВВП необхідно знати частку ВВП в обсязі валового випуску — d_ВВП.

Звідси обсяг ВВП можна визначити за формулою:

ВВП = ТWd_ВВП.

Метод ланцюгових підстановок дозволяє визна­чити вплив на динаміку ВВП наведених факторів: Т, W і d_ВВП.

У складі категорій доходу, які утворюють ВВП, виокремлю­ють обсяг оплати праці ОП. Ця величина може бути використана для оцінки ефективності затрат живої праці на основі співвідношення , звідки ВВП=W'*ОП. Скориставшись цим ви­разом, можна проаналізувати вплив на динаміку ВВП окремо продуктивності праці W' та вартості оплати праці ОП.

Окреме місце у процесі аналізу соціального аспекту ефектив­ності економічного розвитку посідають показники норм оплати праці , норми прибутку , а також співвідношення оплати праці, валового прибутку й податків: і .

Останні певною мірою характеризують співвідношення необхід­ної та додаткової праці і є важливим чинником формування спо­живчого попиту населення. Зниження їх гальмує попит, пропози­цію на ринку і розвиток виробництва, негативно позначаючись на життєвому рівні населення.

У складі категорій використання ВВП виокремлюють валове нагромадження основного капіталу — ВНОК. Ця величина може бути використана в процесі дослідження відтворення. Для оці­нювання ефективності інвестицій застосовують такі показники:

, , , .

Співвідношення обсягу споживання основного капіталу СОК та оплати праці ОП певною мірою характеризує фондоозб­роєність праці. Чим вищий цей показник, тим більше на кожну одиницю витрат праці припадає вартості машин, обладнання, пе­реробленої сировини тощо.

У процесі аналізу динаміки окремих елементів розподілу ВВП важливо виявити вплив на неї послідовності чинників, що харак­теризують основні тенденції розвитку економіки. У даному разі йдеться про залежність обсягу індивідуальних споживчих витрат від ВВП та його складових. Такі завдання вирішуються за допомогою індексного аналізу.

Метод ланцюгових підстановок дозволяє визначити зміну об­сягу індивідуальних споживчих витрат (ІСВ) під впливом чинників і на цій основі більш обґрунтовано вивчати й прогнозувати попит на товари та послуги, а також життєвий рі­вень населення.

Крім ВВП для оцінки соціально-економічної ефективності ви­користовується також показник валового національного доходу ВНД, який ураховує доходи, одержані як усередині країни, так і за її межами в результаті використання факторів виробництва, які перебувають у власності резидентів.

З цією метою використовується також валовий національний наявний дохід — ВННД, який може бути спрямований на кінцеве споживання та нагромадження, а також чистий наявний націо­нальний дохід ЧННД (за винятком споживання основного капіта­лу — СОК). На відміну від ВНД вони враховують також сальдо поточних трансфертів. На основі даних про ВНД, ЧНД, ВННД та ЧННД розраховуються й аналізуються показники ефективності, питомі показники та коефіцієнти стосовно використання та на­громадження за принципом, наведеним раніше для ВВП.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття ефективності та ефекту.

2. Ресурси та їх складові.

3. Види поточних витрат.

4. Шляхи економії необоротних засобів та поточних витрат;

5. Оцінювання економічної ефективності за допомогою показників.

Рекомендована література:

Основна

Статистика: Підручник / За наук. ред. д-ра екон. наук С.С.Герасименка. – К.:КНЕУ, 2000. – с. 430 – 433.