2015-09-06
995
Магістерська робота має бути оформлена відповідно до встановлених вимог. Якість оформлення роботи враховується при її оцінці.
Магістерська робота виконується українською мовою. У виняткових випадках, за погодженням із завідувачем кафедри, деканом та з письмового дозволу директора інституту, магістерська робота може бути виконана іншою мовою.
Робота виконується на одній стороні стандартного білого аркушу формату А4 (розмір 210х297 мм).
Текст друкується машинописним способом або за допомогою комп’ютера з дотриманням таких вимог:
шрифт – Times New Roman, звичайний світлий,
розмір шрифту (параметри) – 14,
міжрядковий інтервал тексту – 1,5, до тридцяти рядків на сторінці,
абзацний відступ – 1,25,
вирівнювання основного тексту – за шириною,
колір тексту – чорний.
Роботу необхідно друкувати, лишаючи поля таких розмірів:
лівий – 30 мм,
правий – 10 мм,
верхній та нижній – 20 мм.
Обсяг магістерської роботи в разі виконання її способом комп’ютерного набору становить – 90-115 сторінок, без врахування списку використаних джерел та додатків. Допускається відхилення від зазначеного обсягу у межах 20 %. Якщо обсяг магістерської роботи перевищує вказані межі, рецензент може відмітити це як її недолік. Якщо обсяг магістерської роботи менший за 80 сторінок, така робота, як правило, не допускається до захисту.
|
|
|
Нумерація. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють угорі з правого боку сторінки без крапки в кінці.
Структура роботи. За своєю структурою магістерська робота
складається з:
‒ титульного аркушу;
‒ змісту;
‒ переліку умовних скорочень (у разі необхідності);
‒ вступу;
‒ основної частини (двох-трьох розділів, поділених на підрозділи);
‒ висновків;
‒ списку використаних джерел;
‒ додатків (за необхідності).
Кожна структурна частина роботи (за винятком підрозділів) починається з нової сторінки.
Титульний аркуш (Додатку В) оформлюється відповідно до встановлених вимог і на ньому вказується назва Міністерства, навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; прізвище, ім’я та по батькові автора; тема наукової роботи; прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; вказівки про допуск роботи до захисту, дату захисту та отриману оцінку; місто та рік написання роботи.
Зміст (Додаток Д) подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи, а саме: вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
|
|
|
Назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берегу великими літерами звичайним жирним шрифтом – ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ.
Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім у тому ж рядку великими літерами друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера крапка не ставиться, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.
Крапки в кінці назв структурних частин не ставляться.
Перелік умовних скорочень застосовується у разі використання маловідомих скорочень, специфічної термінології, позначень тощо. Перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після змісту перед вступом. У разі використання у роботі скорочень чи спеціальних термінів менше 3-х разів заносити їх до переліку умовних позначень не потрібно, а достатньо після першого використання такого позначення у роботі вказати на його повне значення. Також не варто включати у перелік загальноприйняті скорочення (наприклад, в роботі зазначається… Верховна Рада України, далі – ВРУ).
Вступ (4-5 сторінок). У вступі розкривається актуальність і стан розробки наукової проблеми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до магістерської роботи у рекомендованій послідовності:
Актуальність теми дослідження, що обумовило її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення. В межах висвітлення актуальності характеризується рівень опрацювання теми в науці та окреслюються не вирішені раніше частини загальної проблеми. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрям наукового пошуку.
Варто також зазначити прізвища тих науковців, які здійснили значний внесок у дослідження обраної теми, і на результати чиїх досліджень буде спиратись автор при написанні магістерської роботи (при цьому праці названих авторів обов’язково мають бути використанні в основному тексті роботи із відповідними посиланнями та включені до списку використаних джерел). Загальний обсяг висвітлення актуальності теми – 1-2 сторінки.
Найвідповідальніша частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Наприклад: «…Провести комплексний аналіз адміністративно-правових засад взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в Україні». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити, встановити, охарактеризувати, розробити, виявити, сформулювати, розкрити, тощо.
Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.
|
|
|
Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і включає сукупність властивостей і взаємозв’язків об’єкта, саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки предмет визначає тему магістерської роботи. Категорії об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне й часткове.
Методи дослідження використані для досягнення поставленої в магістерській роботі мети.
Структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: «Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, із найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи …сторінок».
Основна частин складається з розділів, підрозділів, в окремих випадках можуть виділятись пункти, якщо це обумовлено особливостями теми. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ окрему частину цього питання.
Правильна та логічна структура основної частини магістерської роботи – це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням.
Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 2-3 розділи, які розбиті на підрозділи. Окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи.
Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу у розрядці в підбір до тексту курсивним шрифтом. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, крапка не ставиться.
|
|
|
Відстань між заголовком (крім заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам.
Новий рядок друкується з абзацним відступом 1,25 мм.
В основній частині викладається зміст дослідження: теоретичні і практичні основи дослідження, постановка проблемних питань та способи їх розв’язання тощо.
У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст та результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
Кожний розділ закінчується короткими висновками і узагальненнями автора. Зразок оформлення основного тексту роботи див.
Висновки – це стислий виклад найважливіших наукових та практичних результатів, одержаних в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. Також формулюються пропозиції та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.
Висновки автора повинні бути обґрунтованими, відрізнятись науковою новизною, виступати результатом самостійного дослідження та окреслювати перспективи подальшого дослідження теми.
Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються.
Список використаних джерел. Магістерська робота повинна завершуватися списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її підготовці та написанні.
Допускаються різні способи складання списку використаних джерел:
1. У порядку появи посилань у тексті роботи.
2. Увесь список формується в алфавітному порядку за прізвищем першого автора або назвою, без поділу на нормативно-правові акти та літературу.
Студенту магістратури доцільно обговорити форму складання списку використаних джерел з науковим керівником.
Склад та кількість використаних джерел повинні бути достатніми для належного розкриття теми магістерської роботи.
