Я хотіла щоб не здаватись тим чим

Що вам в житті теж повезло………….

Слова. Дівчинки із голубими оченятами……….

14.01.11

Пропала я й моя душа

Хоча тепер вона твоя

Огорнута твоїм теплом

І сходить місяць над селом.

Пропахли маки у саду

Не бійся я не пропаду

Із неба зірка не впаде

Ти знай що я люблю тебе

Я пам'ять та що не помре

Моя душа в тобі живе

Я квітка та що у тобі

А ти прошу пробач мені.

В мені живе жорстокість і милосердя, воно роздирає мене навпіл. Я кричу але нажаль ніхто не чує, в мене немає нікого крім самотності, я одна…… Одна… Одна. хоча але ні лише вона бачить в мені той біль який мучить моє серце вже стільки часу. Хто я? А чи потрібна я? Відповіді на це запитання в мене не має. Я заблукала. І виходу не змогла знайти незважаючи ні на що я жила а тепер немає сил просто піднятися.

Да мне больно обыдно ы тошна вить я такая харошая……………………..

Так я хороша але заставляю себе бути поганою напевно я думаю що так мені не буде боляче але я так помиляюсь. Хоча який в мене вихід а правильно виходу не має. Чомусь в мені ще живе та надія яка давно повинна була померти. Чому………. Я не розумію!

А чи правда що люди завжди завдають біль або собі або іншим. Чи правда що вони не можуть жити без болю? Напевно так! Хоча я не я без цього відчуття. Біль-це таке холодне ледь відчутне відчуття. Мені здається що я не маю шансу на щастя хоча я це і давно знала.

P/S дівчинка із голубими оченятами.

Бігти значить жити зупинитись

померти

Наше життя це біг ми постійно кудись біжимо чи то спішимо чи то просто тікаємо кудись думаючи що таким чином все вирішиться само собою і не буде проблем. А життя не таке воно жорстоке, не таке яким здається на перший погляд.

Я не хочу так жити я хочу щоб все було добре щоб не тільки в мене. Я хочу щоб кожна людина в своєму житті відчула щастя. Тому що щастя це неймовірне відчуття спокою тепла і простої радості.

Радість – проста посмішка але не тільки на обличчі а й і у серці, у очах, в душі яка довгий час не посміхалась. Коли ти усміхаєшся і в твоїх очах сяє вогник, блиск який готовий зігріти весь світ своїм теплом.

І коли болить душа від утрати так хочеться щоб в саме цей момент тебе зігріли теплі і лагідні слова коханої людини. Але нажаль ти одна і біль твій немає кому зрозуміти і утішити просто поспівчувати. Ти падаєш а ще хвилину тому ти літала, злітаючи до найвищих небес ти впала і що потрібно було злітати так як і я говорила падати боляче і сьогодні я ще раз в цьому переконалась. Зараз мої руки в крові так знаю це погано але ж щоб ви вчинили на моєму місті, ви б сказали жила я також могла б але занадто боляче. Ось у вас бувало таке що ви відкриваєте душу а вам туди вибачте за слово нагло плюють коли найкращі миті вашого життя перетворюються в справжнє пекло.

Все перевертається догори дригом і здається що навіть не залишилось сліду від цього прекрасного життя і щастя в ньому, але ви помиляєтесь слід залишився але це слід болю пекучого болю жити постійно відчуваючи такий біль це ніби вам розрізують серце ніби проводять бритвою по вашій шкірі а ось вам і біль і нате живіть добре вам так жити. А можливо ви б сказали шукати в цьому позитив який чорт забирай позитив у чому у такій ситуації не знаю як би вчинили ви напевне повішались а я ще і так живу.

Хоча те життя тепер не радує мене так як колись так це була лиш мить але ця мить була наповнена щастям. І я буду берегти її до останньої мить свого життя. І скільки б болю це мені не принесло я буду берегти і нехай він ніколи не повернеться я все одно буду чекати на нього тому що тепер знаю що люблю. Я завжди жила для нього а тепер здається падаю і що ж жити для нього і зараз чи просто жити із фальшем на обличчі адже в душі буде біль який не зніме ніхто…

А ви а що ж ви а ви мовчіть і звинувачуйте самі себе бо з часом часто ви звинувачуєте інших у своїх гріхах. Говорячи що це погано повчаєте хоча самі не раз скоювали теж саме. Та які з вас вчителі ви ж бо самі із собою розібратися не можете та як тоді допомогти іншим коли в своєму житті лажа. Яка чорт забирай після того доля або ж життя. Все наше життя постійна лажа але ж ми не останнє місце в цій лажі займаємо.

.

Що ТАКЕ ЛЮБОВ І ЩО ДЛЯ НАС ВОНА ПРИНОСИТЬ……

Любов – яке ж це дивне і водночас знайоме нам відчуття. Воно дає крила але з часом вона неодмінно їх забирає, обламує залишивши напам’ять шрами.

Насправді любов – це найдивніше для нас відчуття. Це відчуття не дано розгадати ні одному науковцеві, можна лише навчитись її розуміти але любов ніколи не зрозуміє той хто ніколи не любив і не відчував любові до себе або ж інших.

Таж краще жити у журбі а ніж радіти й високо літати, атож коли впадеш можеш і не піднятись. Розбитися в прах розбитись навіки, чому так хочеться злетіти щоб потім впасти а навіщо підніматись як що ти знаєш що впадеш. Невже люди можуть проміняти все своє життя на лиш одну мить із людиною яку любить але не відчуває взаємності……

Це ж так боляче а ми ж самі йдемо назустріч цьому болю, віддаємось йому в руки щоб потім страждати. Помираючи в безодні мук, помирати холодною і одинокою смертю. Самі ж ми винні в цих гріхах а ми ж бо часом з винуватим інших у них…….

А в чому ж гріх твій в тому що ти любиш ось і все, але ж любов дана щоб йти на жертви. Тільки любов навчає людину жити вона показує людині усе прекрасне і потворне, хороше і погане. Вона навчає ненавидіти і любити, співчувати і зневажати. Всі відчуття які дані нам це відчуття подаровані Любов’ю.

А чи цінуємо ми ці відчуття? ТАК чи НІ.

А хто як її розуміє: одні зневажають тому що колись їм просто розбили серце, інші люблять і йдуть на все заради любові і цим самим стають іграшкою в чиїхось руках, бувають і такі що ще ні разу не відчули болю в любові але ж таких мені і шкода тому що вперше розбите серце це перша смерть від якої треба воскреснути а це найважче. Найважча зустріч ужитті це не зустріч із життям чи проблемами а це зустріч із самим собою……….У випадку любові це зустріч із чистою любовю а не із маскою.

А яка ж ця чиста любов? ЖОРСТОКА І ПОТВОРНА, чи СВІТЛА І МИЛОСТИВА….яка ж вона ця чиста любов….

А цього ніхто не знає. Можливо любов це лиш маска, маска під якою не має нічого зовсім нічого. А у наших очах любов така світла і жорстока водночас. А якою є насправді ніхто не знає.

Все що ми можемо це любити просто любити боротись і раз тим більше розуміти цю любов або ж маску…

І навіть ті хто знайшли взаїмнісь ніколи не зможуть позбавити себе утрат(Кохані неодмінно розлучаться неодмінно або ж їх розлучить зрада або ж смерть і ось вам любов. Якщо і один із них залишиться жити тоді це буде любов він буде пам’ятати її і любити це вже не буде любов, це буде той біль яки рано чи пізно повинен був прийти…..) І саме через те любов і зла, вона дає надію і забирає її з часом як ми говоримо з елементами це як кредит.

Жорстоко так я знаю і саме дивніше те що я не бачу сенсу летіти на якусь мить в небеса а потім впасти і ридати над розбитим серцем. ДОСИТЬ я тепер не буду а ви як що не вірите мені так із часом відчуєте все те що я писала…

Любов для вас є різна але насправді вона для всіх одна. І ви не виняток…. Ось наприклад я така хороша, мила, добра, щира,відкрита – це була рік тому а тепер я хто я жорстока, черства, холодна, розбита. І це все зробила зі мною любов. Ні це не невзаємність це любов. Це любо, втрата, невзаємність – Це все любов яка травить тебе із середини. І зараз в мене на щоці сльоза адже завтра день закоханих ДЕНЬ ВАЛЕНТИНА простого дяпчика який ходив і дарував любов це просто легенда в яку вірять всі закохані. Вони просто засліплені любовю вірять і живуть але вони навіть не уявляють що зовсім скоро відчують ту любов яку відчула я …… І яку відчули ви а якщо ще не відчули тоді неодмінно відчуєте.

Не буває так що все на цьому світі є як ти хочеш буває так що це ти повинен жити так як хоче життя.

Ну що ви ще досі вважаєте що любов е прекрасне відчуття, чи можливо хоч якісь слова із тих що я сказала проникли в ваші душі і розвіяли цей туман………

Повірте біль без любові солодший ніж мід. І дуже сумно буде бути в такий день,(день який присвячений закоханим) зовсім одним, одним і покинутим зовсім покинутим. Відчуття з не найпростіших. Знаєте мені лише15 а я вже так добре розумію цю любов, я вмію висловити її і розуміти, але все одно повірте мені якщо ви впустили в своє серце любов, тоді вам вже її не прогнати. Досить одної хвилили щоб полюбити а щоб прогнати потрібне ціле життя. І навіть якщо ви будете мовчати носячи блискучу маску на обличчі ви не позбудетесь ніколи цієї любові лише іншим покажете свою силу волі, волі якої навіть на має. Порадієте забудете мої слова але згодом буде все так як і я написала.

Ми люди не постійні ми різні і нам дуже важко знайти таких же як ми. Я знаю що буває так що любить лиш один такий світ. Один любить інший страждає, як я вже сказала якщо і люблять двоє все одно прийде їх час. Час який збігає, який вже переслідує.

Я думаю що в цій невеличкій статті я змогла хоч трішки достукатись до засліплених сердець і тих хто так як я страждав, можливо я змогла внести хоч краплину правди в це безглузде життя……….

P/S Дівчинка із голубими оченятами (живіть але пам’ятайте що жити треба вміти і не відкривайтесь ніколи до кінця, не злітайте ато впадете, впадете так як впала я)………….

Неділя 17:45 13.02. День перед святом ВАЛЕНТИНА……слова (ДІВЧИНКИ ІЗ ГОЛУБИМИ ОЧЕНЯТАМИ)