Розділ VI

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім
абзацу четвертого статті 5, абзацу дванадцятого частини третьої
статті 25 і статті 28, які набирають чинності з 1 січня 2001 року.

2. До приведення законодавства України у відповідність з цим
Законом нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не
суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність з цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим
Законом;

забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених
цим Законом.

4. Внести зміни до таких законів України:

1) статтю 6 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР)
(Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 1998 р.,
N 2, ст. 4, N 11-12, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35) доповнити
пунктом 29 такого змісту:

"29) державне обов'язкове страхування працівників, які беруть
участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють
догляд за особами, які страждають на психічні розлади";

2) статтю 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня
1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради
України, 1993 р., N 13, ст. 113, N 26, ст. 281, N 49, ст. 459;
1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257, N 33, ст. 300; 1995 р.,
N 13, ст. 85, N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 43, N 41, ст. 192,
N 52, ст. 306; 1997 р., N 6, ст. 46, N 9, ст. 70, N 18, ст. 131)
доповнити пунктом 41 такого змісту:

"41) громадяни - за позовами, з якими вони звертаються до
суду в справах, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів
при наданні психіатричної допомоги";

3) частину першу статті 43 Основ законодавства України про
охорону здоров'я (2801-12) (Відомості Верховної Ради України,
1993 р., N 4, ст. 19) викласти у такій редакції:

"Згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ
пацієнта необхідна для застосування методів діагностики,
профілактики та лікування. Щодо пацієнта, який не досяг віку
15 років, а також пацієнта, визнаного в установленому законом
порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх
законних представників".

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 лютого 2000 року
N 1489-III