Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о
Написання слів з ненаголошеними звуками е, и, о перевіряється наголосом. Треба змінити форму слова або дібрати спільнокореневе слово так, щоб сумнівний голосний став наголошеним: великий — велич, помиритися — мир, розумний — розум. Якщо не можна перевірити написання слова за допомогою наголосу, застосовуємо правила.
Пишеться е | Пишеться и | Пишеться о |
у буквосполуках -ере-еле-: пелена, черевики | у буквосполуках -ри- -ли-: блищати, тривога | у буквосполуках -оро-, -оло-: дорога, колосся |
якщо е при зміні випадає або чергується з і: осені — осінь, серпень — серпня | ||
у суфіксах: -ець, -ень, -тель, -еро, -елезн-: палець, велетень, учитель, п'ятеро, довжелезний; -ен-: здійснений, кошеня, письмена; -енн-\ мислення, оголошення; -еньк-, -есеньк-ечок-, -ечк-\ рідненький, тонесенький, вершечок, горлечко | у суфіксах: -ик, -иц(я), -ищ(е), -иськ: столик, вулиця, вогнище, посміховисько; -ив(о) в ім.: печиво, мереживо (виняток: марево, зарево); -ин-: чужина, киянин, мамин; -ичок-ичк- (від -ик, -иц(я): вуличка, бо вулиця | У словах: гончар, корявий, погано, лопата, товар, монастир, богатир (силач), борсук, отаман, але: яблуко, яблуня, парубок, будяк, мармур, ворушити, пурхати |
У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и правилами не регламентується: апельсин, бензин, декада, делегат, демократія, керівник, легалізація, математика, медаль, педагог, педикюр, рекетир, тремтіти, феномен; директор, диригент, кишеня, пиріг, шинель і т. д. Написання таких слів перевіряти за орфографічним словником.
У деяких словах написання літер не можна перевірити: левада, президент, кишеня, директор. Тоді треба звертатися до орфографічного словника.
Зауважте!
В окремих дієслівних коренях [е] чергується з [и]. Букву и пишемо, якщо далі стоїть наголошений суфікс -а-(-я): терти, але стирати; заберу, але забирати.
ЙО, ЬО
1. Йо пишеться для позначення звукосполучення й + о:
а) на початку слова й після голосного: його, йому, завойований, район, чийого;
б) після приголосного, переважно на початку складу: батальйон, бульйон, вйокати, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов.
2. ЬО пишеться після приголосного для позначення м’якості приголосного перед о: всього, Ковальов, Линьов, льон, сьогодні, сьомий, трьох, цього.
Вживання м'якого знака
М'який знак пишуть: | М'який знак не пишуть: |
1) після м'яких приголосних д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: тінь, молодь, ґедзь, сіль, суть, загальний, близько, восьмий, боротьба; 2) після м'яких приголосних усередині складу перед о: трьох, льон, сьогодні, сьомий, чотирьох; 3) у суфіксах -ськ(о, ий), -зьк(о, ий), -цьк(о, ий), -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: Військо, сільський, близько, близький, хвацька, дивацький, людськість, тоненько, сторононька, тонесенький, гарнісінький, малюсінький; 4) після м'якого приголосного л перед приголосним: вільний, польський, сільський. За винятком груп -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-:футболка — футболці, спілка — спілці, спілчанський; 5) у родовому відмінку множини іменників жіночого й середнього роду на -н, -нн(я), -ц(я, е):їдалень, друкарень, крамниць, дільниць, матриць, працівниць, колгоспниць, рахівниць, залізниць, знань, вмінь, місць, сердець або серць; 6) у дієсловах на -ться, а також у дієслівних формах дійсного, наказового способу: будується, робиться, роблять; будьте, станьте, зробіть, напишіть, накресліть. | 1) після р у кінці складу або слова: перевірте, договір, секретар, тепер, інженер, тренер, Харків; 2) після губних приголосних б, п, в, м, ф: дріб, короп, кров, верф і після шиплячих ж, ч, ш, щ: піч, наріжте, дишеш, кущ; 3) після н перед ж, ч, ш, щ та суфіксами -ськ(ий), -ств(о):кінчик, тонший, банщик, інженер, громадянський, громадянство, селянство; 4) після м'яких приголосних, крім л, якщо за ним ідуть інші м'які приголосні: кінцівка, ланцюг, радість, кузня, свято, цвях; 5) після л в іменникових суфіксах - алн(о), -илн(о): держално, ціпилно; 6) між подовженими м'якими приголосними: життя, каміння, ллється, буття, знаряддя; 7) у прізвищах після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин:Федченко, Безбатченко, Панченко, Радчук, Федчишин, Грінчишин; 8) після ц у кінці слів іншомовного походження: шприц, палац, кварц та ін. |