Web-документи, Web-сайти, Web-сервери

До основних достоїнств гіпертекстів відносяться, по-перше, можли-ність розмістити на невеликому просторі (в межах декількох екранів) величезну кількість інформації і, по-друге, інтуїтивно-зрозумілий спосіб пошуку інформації за допомогою посилань.

Гіпертекстові документи у WWW подаються у вигляді Web-сторінок (або, іншими словами, Web-документів). Web-сторінка звичайно містить різнорідну інформацію: текст, графіку, звуки і навіть відео.

Посилання на Web-сторінках відображаються виділеними словами або графічними зображеннями. Якщо навести на посилання покажчик миші, то він зазвичай перетворюється з зображення руки з піднятим вказівним пальцем. Будь-яке посилання - це вхід в інший документ: клацання мишею по посиланню відкриває інший документ, на який вказує посилання. Web-сторінки зазвичай організовуються в так звані сайти.

Web-сайт (або Web-вузол) - це сукупність Web-сторінок (декількох десятків, сотень або навіть тисяч), об'єднаних однією спільною темою і поме-щенних, як правило, на одному вузловому комп'ютері.

Web-сайт належить конкретній особі або організації, яка його підтримує (або фінансує його підтримку). Адреси Web-сторінок, які складають сайт, мають загальний префікс - це URL даного Web-вузла.

Гіпертекстові документи у World Wide Web розміщуються на Web-серверах. Користувач, який отримує за допомогою браузера доступ до ресурсів Інтернету, називається клієнтом (слово «клієнт» відноситься, строго кажучи, до програми Web-браузера, яка формує запити комп'ютера). Коли комп'ютер клієнта прагне отримати той чи інший файл з Web, його запит відправляється на Web-сервер, який відповідає за даний файл. Сервер відшукує затребуваний файл у своїх сховищах і відправляє його копію на комп'ютер клієнта.

Web-сервер - це комп'ютер, підключений до Інтернету, на якому виконується спеціальна програма, що забезпечує обробку запитів клієнтів і видає клієнтам різні сторінки з інформацією.

Взаємодія клієнта з Web-сервером відбувається згідно протоколу HTTP (HyperText Transport Protocol - протокол передачі гіпертексту). Цей протокол визначає мову, якою клієнтська програма «розмовляє» з сервером, а також формат відповідей сервера клієнтові. Приклад роботи HTTP користувач бачить всякий раз, коли він клацає мишею з якоїсь засланні.