А опісля

Наступного після Водохреща дня (20.01) люди справляли "посвятки" - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, "щоб лихий ниток не плутав". З посвяток (20.01) вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята ("бо вода не посвячена"). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.

Після Йордану наступали кількатижневі м'ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. Після м'ясниць наступає найсуворіший Великий піст. Про нього кажуть так: "Великий піст усім притисне хвіст".

І ще кілька народних прикмет на Водохреща

o Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка.

o Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

o На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.

o Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.

o Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

o Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

o Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

o Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

o Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

o Йде лапатий сніг - на врожай.

o Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

o На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.

o Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.