Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жонами, і благословен плід утроби Твоєї, бо Ти народила Спаса душ наших

Богородице ­ Та, що народила Бога; благодатна ­ сповнена благодаті Духа Святого; благословенна ­ прославлена чи гідна прославлення; плід утроби Твоєї ­ народжений від Тебе Ісус Христос; Спаса ­ Спасителя.

Молитва ця до Пресвятої Богородиці, яку ми називаємо благодатною,тобто сповненою благодаті Святого Духа і благословенною з усіх жінок, тому що від Неї зволив народитися Спаситель наш Ісус Христос,Син Божий.

Молитва ця називається ще ангельським вітанням,тому що в ній є слова ангела (архангела Гавриїла): радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою; благословенна Ти між жонами. Ці слова він сказав Діві Марії, коли з`явився до Неї в місто Назарет, щоб сповістити Їй велику радість, що Вона народить Спасителя світу. Благословенна Ти між жонами і благословенний Народжений Тобою,сказала також Діві Марії при зустрічі з нею і праведна Єлизавета,мати святого Іоана Хрестителя.

Богородицею Діва Марія називається тому, що народжений Нею Ісус Христос є істинний Бог наш.

Дівою називається тому, що Вона до Різдва Христового була Дівою, і в пологах, і після пологів залишилася такою самою, адже дала обітницю (обіцянку) Богу не знати чоловіка, і, перебуваючи завжди Дівою,народила Сина Свого від Духа Святого в чудесний спосіб.

ЗАПИТАННЯ: Кому ми молимося,вимовляючи молитву: Богородице Діво, радуйся? Як ми називаємо Діву Марію в цій молитві? Що означають ці слова: благодатна і благословенна Ти між жонами? Як пояснити слова: бо народила Спаса душ наших? Чому молитва ця називається ангельським вітанням? Що означають слова: Богородице Діво?

Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, присноблаженну і пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Достойно є – достойно, справедливо; і це є істина – істинно, дійсно; присноблаженну – що завжди має вищу радість (щастя), гідну повсякчасного прославлення; пренепорочну – цілком непорочну, чисту, святу; херувими і серафими – найвищі і найближчі до Бога ангели; без істління – безгрішно і безболісно; Бога Слово – Ісуса Христа, Сина Божого (так Він названий у святому Євангелії); сущу – справжню,істинну.

У цій молитві ми славимо Богородицю як Матір Бога нашого, завжди блаженну і цілком непорочну, і величаємо Її, кажучи, що Вона Своєю честю (чеснішу) і славою (славнішу) перевершує найвищих ангелів: херувимів і серафимів; тобто Божа Матір за своєю досконалістю стоїть вище за всіх – не тільки людей,але й святих ангелів. Вона безболісно, в чудесний спосіб від Духа Святого народила Ісуса Христа, Який, ставши від Неї Людиною, є водночас і Сином Божим,Який зійшов з небес,а тому Вона є істинною Богородицею.

ЗАПИТАННЯ: Кого ми славимо в цій молитві? Як славимо Її? Що означають слова: присноблаженну і пренепорочну і Матір Бога нашого? Що означають слова: чеснішу і славнішу (без порівняння з херувимами і серафимами)? Без істління Бога Слово породила? Сущу Богородицю?

Пресвята Богородице, спаси нас!

У цій молитві ми просимо Божу Матір, щоб Вона спасла нас, грішних, Своїми святими молитвами перед Сином Своїм і Богом нашим.