Про дев'ятий член Символу віри

9. (Вірую) В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

У дев'ятому члені Символу віри говориться про Церкву Хрис­тову, яку Ісус Христос заснував на землі для просвічення грішних людей і єднання їх з Богом.

Церквою називається сукупність усіх православних християн, які живуть і померли, "бо у Нього (Бога) всі живі" (Лк 20, 38), з'єднаних між собою вірою і любов'ю Христовою, священноначал-лям і святими таїнствами.

Кожен же окремо православний християнин називається чле­ном, або частиною Церкви. Отже, коли ми кажемо, що віруємо в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву, то тут під Церк­вою маються на увазі всі в сукупності люди, які сповідують одну і ту саму православну віру, а не ту будівлю, куди ми ходимо мо­литися Богу і яка називається храмом Божим (церквою).

Ісус Христос доручив видиме утворення та управління Церквою святим апостолам, а потім їхнім спадкоємцям - єпископам, і через них невидимо управляє Церквою. Господь Icy с Христос є єдино істинний Глава Церкви і ніякого іншого глави в істинній Церкві Христовій немає і не може бути. Ісус Христос - Глава, а Церква є духовне тіло Христове (Див.: Еф. 1, 22-23; 5, 23).

Св. апостол Павло каже: "Як тіло одне, але має багато членів, так усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, - так і Христос. Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, юдеї чи елліни, раби чи вільні, й всі єдиним Духом напоєні" (1 Кор. 12 12-13). Отже: "Ви (тобто істинні християни) с тіло Христове (тобто Церква), а нарізно - члени (Церкви)" (1 Кор. 12, 27). "Він (Ісус Христос) настановив одних апостолами, інших проро­ками, інших євангелістами, інших пастирями та вчителями, на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христо­вого (Церкви)" (Еф. 4, 11-12).

Ісус Христос сказав, що Церква Його ніким не може бути пере­можна, вона існуватиме вічно: "Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її" (Мф 16, 18). "Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь". (Мф 28, 20).

Істина Божа - Божественне вчення - зберігається в єдиній Церкві Христовій: "Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини" (Тим. З, 15). Ісус Христос сказав: "Утішитель же, Дух Святий (Дух істини), Якого пошле Отець в ім'я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам" (Ін. 14, 26). Дух Свя­тий "з вами перебуває і у вас буде" (Ін 14, 16).

Хто підкорюється Церкві, той підкорюється Самому Христу, хто ж не підкорюється і відкидає її, той відкидає Самого Господа. Якщо хто не послухає Церкви, "нехай він буде тобі як язичник і митар", — сказав Сам Господь (Мф 18, 17).

Церква Христова є Єдина, бо вона є одне духовне тіло, має од­ного главу, Христа, й одуховлюється одним Духом Божим (Див.: Еф. 4, 4~6). Вона має й одну мету - освячувати людей, одне і те саме Божественне вчення, одні і ті самі таїнства. Тому Церква роз­падатися або роз'єднуватися не може. Від неї можуть відпадати або відокремлюватися єретики чи грішники, вони перестають бути членами Церкви, а Церква від цього не перестає бути єдиною. Єдність Церкви зобов'язує усіх нас зберігати істинну віру й лю­бов, "зберігати єдність духу в союзі миру" (Еф. 4, 3).

Існування окремих помісних православних Церков, як-от Єру­салимської, Константинопольської, Антиохійської, Олек­сандрійської, Російської, Української та інших, зовсім не порушує єдності Церкви Христової. Тому що всі вони є членами одного тіла - єдиної Церкви Христової (вселенської) - всі однаково сповідують, мають єднання у вірі, молитвах і св. таїнствах.

Церква Христова є Свята, бо вона освячена Самим Господом Ісусом Христом: Його стражданнями, Його Божественним вченням і встановленими Ним святими таїнствами, в яких подається вірую­чим благодать Святого Духа. "Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, щоб освятити її" (Еф. 5, 25-26).

Святість Церкви християни не порушують своєю гріховністю, бо вони завжди можуть себе очищати через таїнство покаяння. Як­що ж хто залишається нерозкаяним грішником, то він видимо або невидимо відпадає від Церкви.

Церква Христова є Соборна. Соборність є однодушність усіх істинно віруючих православних християн, скріплена любов'ю Христовою і Благодаттю Духа Святого. Соборна Церква не обме­жена ні простором, ні часом, ні народом, ні живими, ні померли­ми, і до неї входять усі істинно віруючі всього світу. Тому-то во­на ще називається вселенською.

Єдина, свята, соборна Церква Христова називається ще Апос­тольською, бо Господь поширив і утвердив її через святих апос­толів, а головне тому, що Церква безперервно і незмінно зберігає від апостолів своє вчення і преємство дарів Святого Духа через священне рукопокладання.

Св. апостоли, отримавши дари Святого Духа в день П'ятдесят-ниці, передавали їх потім через священне рукопокладання пасти­рям Церкви. І тепер Церква видимо управляється наступниками апостолів - єпископами.

Видима верховна влада у Церкві належить Вселенським Собо­рам. Найбільші частини Вселенської Церкви підпорядковані патріархам, а менші області і міста - митрополитам, архиєписко-пам і єпископам.

Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква називається ще православною, бо вона, під керуванням Духа Святого, незмінно правильно і славно, зберігає вчення Ісуса Христа - правильно славити Бога.