Непрохідність зовнішніх жовчних проток може виникнути з різних причин: в результаті запальних процесів навколишніх органів (підшлункової залози, парахоледохеальних лімфатичних вузлів), пошкодження стінок проток під час операції. Однак, у більшості випадків це жовчнокам'яна хвороба, холедохолітіаз та пов'язані з ними рубцеві зміни великого сосочка дванадцятипалої кишки. Друге місце серед причин механічної жовтяниці займають пухлини - рак головки підшлункової залози і великого сосочка дванадцятипалої кишки.
Не звертаючи уваги на те, що кожне з названих захворювань має свій особливий клінічний перебіг, обструкції жовчних проток призводить до змін, які мають загальний характер. При повній блокаді зовнішніх жовчних проток і підвищенні тиску вище 300 мм вод. ст. або 2,94 кПа (при нормі - не вище 150 мм вод. ст. або 1,47 кПа), виділення жовчі в жовчних капілярах зупиняється. Це зумовлено тим, що секреторний механізм клітин печінки (гепатоцитів) не може подолати такий опір.
Таким чином, жовч надходить в лімфатичні судини і вени печінки, а звідти надходить у кров, викликаючи синдром механічної жовтяниці.
|
|
Класифікація (по О.О.Шалімову, 1993)
Обтураційні жовтяниці діляться на:
I. За рівнем перепони:
1) обструкція дистальної частини загальної жовчної протоки;
2) обструкція супрадуоденальної частини загальної жовчної протоки;
3) обструкція початкового відділу загального печінкового протоку і розвилки печінкових проток.
II. II. По етіологічним факторам:
1) Зумовлену обтюрацією жовчними конкрементами, сторонніми тілами, згустками крові під час гемобілії, паразитами, ятрогенними впливами під час операції;
2) обструкція при захворюваннях стінки жовчних шляхів - вроджених аномаліях (гіпоплазія, кісти і атрезія), запальні захворювання (стенозуючий папіліт і холангіт), рубцеві стриктури (посттравматичні і запальні), доброякісні пухлини жовчних шляхів;
3) обструкція викликана захворюваннями інших органів, що лежать поблизу жовчних шляхів, які втягують їх у процес (тубулярний стеноз загальної жовчної протоки панкреатичного ґенезу, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, парахоледохеальний лімфаденіт, злукова хвороба очеревини).
Крім того, за тривалістю захворювання розділяють:
1) гостру обтураційну жовтяницю, що триває до 10 днів;
2) тривала, що триває від 10 до 30 днів;
3) хронічну, що триває більше місяця.