Тривалість життя хворого на рак легень не перевищує 2-3 років, в основному до 1 року, але є й блискавичні його форми - 1-3 місяці.
Смерть настає внаслідок інтоксикації, метастазування і ускладнень.
З ускладнень, насамперед, слід виділити геморагічний плеврит, кровотечу легень, абсцес легень, ателектаз, а також метастазування у різні органи і тканини, переважно в головний мозок. Тривалість життя неоперованих хворих не перевищує 1-1,5 року. За умов хірургічного лікування п'ятирічне виживання хворих при І стадії 70 %, при II стадії - 40 % і при III стадії - 15-20 %.
Профілактика раку легень:
- зменшення загазованості атмосферного повітря; - боротьба з професійними шкідливостями на промислових підприємствах, у гірничорудній промисловості;
- проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення; - диспансерний нагляд за особами з передраковими станами; - систематичні профілактичні огляди населення віком понад 35 років, і тих, хто курить, зокрема флюорографія;
- пропагування здорового способу життя.
|
|
Диспансеризація.
Виділяють декілька клінічних диспансерних груп онкологічних хворих:
І - хворі із захворюваннями, підозрілими на злоякісні новоутворення;
Іа - хворі із передпухлинними захворюваннями; II - хворі із злоякісними пухлинами, які підлягають спеціальному лікуванню; ІІа - хворі із злоякісними пухлинами, які підлягають радикальному лікуванню; III - практично хворі, які вилікувались від раку; IV - хворі, які підлягають оперативному лікуванню.
Із моменту виявлення і підтвердження діагнозу хворі підлягають диспансерному обліку. Після радикального лікування їх повинні оглядати дільничний лкар і онколог протягом першого року не менше 4 разів (1 раз на квартал), протягом другого року - не менше 2 разів (1 раз на 6 місяців), у наступні - 1 раз на рік.
Експертиза працездатності.
Хворих з IV стадією раку переводять на І інвалідності; з ІІ-ІІІ стадіями - на II групу; після пульмоскопії - на III. Після закінчення курсу лікування хворі ще протягом року непрацездатні.