Лекція 16

Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки

Окрім безперервного вдосконалення та підвищення таких параметрів, як швидкодія, точність і продуктивність, у мікропроцесорній техніці на шляху її розвитку простежуються дві, часто протилежні одна одній тенденції.

Перша полягає в прагненні як можна більше про інтегрувати мікропроцесорні системи, створюючи на одному кристалі структури, котрі, крім самого мікропроцесора, включали б деякі допоміжні схеми: оперативну й постійну пам'ять, генератор тактових імпульсів, порти для введення та виведення даних, системний контролер, таймери, контролери переривань та ін. У результаті одержується велика інтегральна мікросхема, яка є вже не звичайним однокристальним мікропроцесором, а є фактично однокристальною ЕОМ.

Другий шлях полягає, навпаки, у роздрібненні (секціонуванні) мікропроцесора на окремі функціональні блоки й модулі, кожний з яких виконує свої операції: операційний блок, блок мікрокомандного керування, блок пам'яті мікрокоманд тощо. З цих блоків, кожний з яких є самостійною ВІС, складається так званий секціонований (або модульний) мікропроцесор.

Якщо переваги першого шляху очевидні, то доцільність другого викликає певні сумніви. Однак, як це ми побачимо далі, секціонування мікропроцесорів у деяких випадках також дає певні позитивні результати.

Розглянемо спочатку на прикладах перший шлях - Інтегрування мікропроцесорних ВІС.