Вихідні передумови

В Україні, як і в усіх цивілізованих країнах, пріоритетним національ­ним інтересом є забезпечення безпеки життєдіяльності людини, суспіль­ства і держави в умовах сталого розвитку й при виникненні та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Здійснення цього життєво важливого завдання на сучасному етапі ускладнюється низкою об'єктивних і суб'єктивних чинників. Зокрема, внаслідок економічної скрути збільшується частка застарілих технологій і зношеного обладнання, скорочується фінансування заходів із модерні­зації виробничих фондів і на ремонтно-профілактичні роботи, знижуєть­ся рівень виконавчої й технологічної дисципліни. Відповідно зростають ризики й небезпеки природно-техногенних аварій і катастроф, а також людські та матеріальні втрати від них і непродуктивні витрати на локалі­зацію та ліквідацію їхніх негативних наслідків. Порівняно з країнами ЄС, де максимально припустимий техногенний ризик для людини становить 10~⁸ І/рік (загибель 1 людини на 10 млн. чол. за рік), в Україні техногенний індивідуальний ризик складає понад 10~⁵ І/рік.

Підвищення природно-техногенної безпеки в нашій країні, врахо­вуючи об'єктивну обмеженість фінансових, матеріальних і трудових ре­сурсів, реально можливе шляхом більш ефективної мобілізації та вико­ристання наявних сил і засобів захисту. Для цього необхідно надійніше контролювати і прогнозувати стан техносфери і природного середовища та здійснювати на цій основі завчасне оповіщення, динамічне плануван­ня й узгоджену координацію різновідомчих сил і засобів в умовах швид­коплинної обстановки.

Вирішення багатоаспектної проблеми забезпечення безпеки життє­діяльності людини, суспільства і держави, як показує досвід розвинутих країн, потребує системного використання сучасних засобів комп'ютерної техніки, автоматики і зв'язку та методів математичного моделювання і оптимізації. Серед вітчизняних системних розробок цього напряму ви­різняється за комплексним охопленням управлінських задач Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (У1АС НС). Ця система спрямована на підвищення ефективності роботи цен­тральних і місцевих органів влади, відомчих структур і громад при вирі­шенні ними проблем, пов'язаних із надзвичайними ситуаціями, на основі

ДОДАТКИ

комплексної обробки оперативних, аналітичних, нормативно-довідкових, експертних і статистичних даних від різних джерел. Вона має формувати єдине інформаційно-телекомунікаційне середовище для оперативного й надійного постачання даних органам управління всіх рівнів і ланок з ме­тою системного моніторингу та прогнозування стану потенційно небез­печних об'єктів і регіонів та підготовки адекватних управлінських рішень щодо запобіжних, рятувальних і відновлювальних заходів. Нині відпра­цьовано наступні системоутворюючі складові УІАС НС:

- інформаційна підсистема моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів;

- комплексна підсистема моделювання та прогнозування наслідків
надзвичайних ситуацій;

- інформаційно-аналітична підсистема оцінювання ризиків життєдіяльності й господарювання на територіях підвищеної природно-
техногенної небезпеки;

- геоінформаційна підсистема як основа національної інфраструктури
просторових даних;

- першочергові територіальні й відомчі підсистеми;

- центральна підсистема авторизованого доступу до інформаційно-
програмних ресурсів;

- оперативно-диспетчерська служба «112» (пілотний зразок в одній
області);

- служби експлуатації й технічного забезпечення.

Результати дослідної експлуатації УІАС НС на реальних задачах і да­них підтвердили працездатність і ефективність закладених принципів, методів і засобів комплексної автоматизації інформаційних процесів у ба­гаторівневій територіальне розподіленій структурі управління захисними заходами. Отримані результати виявили також перспективні напрями її подальшого розвитку та вдосконалення. Було обґрунтовано актуальність і можливість створення та впровадження на основі діючих її підсистем єди­ної системи інформування і реагування на надзвичайні ситуації різного характеру і рівня небезпеки.