Роль банків у ринковій інфраструктурі
Банки вважаються найбільшими і найстарішими фінансовими посередниками. Сучасні банки виконують щонайменше дві основні функції: залучають вклади окремих громадян і підприємств, а також надають позики — кредити. Крім того, банки виконують практично всі інші фінансові операції, зокрема: здійснюють грошові перекази, випускають та обслуговують кредитні картки, працюють з цінними паперами підприємств і держави, обслуговують розрахункові операції тощо.
Серед фінансових посередників ключову роль відіграють банки.
Комплекс із трьох базових операцій — депозитних, кредитних і розрахункових — створює первинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банківським інститутом, банком.
Банки — це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства,
виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених законодавством про банки і банківську діяльність. Банки є юридичними особами.
|
|
Перші банки виникли за давніх-давен. Ще у Вавилоні (7-5 ст. до н. е.) практикували видачу грошових позик для купівлі насіння з погашенням боргу після продажу врожаю. У стародавніх Римі, Греції, Єгипті приймали вклади і надавали позики під заставу нерухомості.
Банки виникли в Середньовіччі на основі контор міняйлів та майстерень і крамниць ювелірів (Флоренція, Амстердам, Венеція). Сучасна банківська система складається з банків різних видів та інших фінансово-кредитних інститутів. Головними ланками цієї системи є:
1. центральний банк;
2. комерційні банки;
3. спеціалізовані фінансово-кредитні інститути.
Функції комерційних банків:
- акумулювання безстрокових депозитів і оплата чеків, виписаних на ці банки;
- надання кредитів промисловим підприємствам, фермерам.
До спеціалізованих кредитних установ можна віднести страхові компанії, ощадні установи, інвестиційні банки, фінансові компанії, кредитні і будівельні кооперативи.
Центральний банк — центр фінансово-кредитної системи національної економіки, головною функцією якого є контроль та регулювання пропозиції грошей у країні.
У більшості країн центральні банки є державними. В окремих випадках центральний банк не належить державі (наприклад, Федеральна резервна система США, Національний банк Швейцарії) або вона володіє лиши частиною капіталу (наприклад, у Банку Японії — 55%).
На відміну від комерційних банків, центральні банки:
|
|
- звичайно є державними, націоналізованими інститутами;
- не ставлять перед собою традиційну мету комерційних банків — отримання максимального прибутку;
- керують діяльністю комерційних банків;
- виконують емісійну функцію;
- не конкурують у сфері бізнесу з комерційними банками;
- ведуть банківські рахунки уряду, в останні роки дедалі більш виражають його інтереси та цілі, хоча й зберігають статус незалежних;
- виконують стосовно інших банків роль "кредитора останньої надії".
Маркетинг — це:
- філософія бізнесу,
- набір ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,
- важлива частина системи управління підприємством.
Трьома головними аспектами маркетингу є:[1]
- аналітичний аспект (розуміння ринків);
- активний аспект (проникнення на ринки);
- ідеологічний аспект.
Існує п'ять концепцій маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу становлення цієї дисципліни (на основі цих концепцій будуються відносини виробника і споживача):
- вдосконалення виробництва (пріоритет виробництву);
- вдосконалення товару (пріоритет товару);
- інтенсифікації зусиль збуту (пріоритет продажу);
- традиційна концепція маркетингу (пріоритет потребам споживачів);
- соціально-етичного маркетингу (пріоритет інтересам суспільства).
Основними функціями маркетингу є:
- аналітична (вивчення ринку, споживачів, конкурентів, товарної структури ринку, аналіз внутрішнього середовища підприємства),
- виробнича (організація виробництва нових товарів, матеріально-технічного постачання, управління якістю і конкурентноздатністю продукції),
- функція збуту (організація системи руху товарів, проведення цілеспрямованої товарної політики, організація сервісу, проведення цілеспрямованої політики збуту),
- управління та контролю (планування, інформаційне забезпечення, комунікаційне забезпечення управління маркетингом, моніторинг та аналіз).
Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно:
- провадити комплексні дослідження ринку,
- робити аналіз ринку,
- сегментувати ринок,
- позиціонувати товар,
- розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.
Маркетинг — це планування і здійснення всебічної діяльності, пов'язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку. [1]
Маркетинг — це діяльність щодо забезпечення наявності потрібних товарів і послуг для потрібної аудиторії, у потрібному місці, в потрібний час і за ціною, яка підходить, при здійсненні необхідної комунікації. [1]
Маркетинг — вид людської діяльності, направлений на задоволення потреб за допомогою обміну. [1] Існує сотні визначень маркетингу. Одне з них наголошує на існуванні трьох вимірів у такому визначенні:
- маркетинг є філософією бізнесу,
- маркетинг є набором ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,
- маркетинг є важливою частиною системи управління підприємством.
Маркетинг як філософія спрямовує розвиток підприємства, а інструменти маркетингу дозволяють це успішно реалізувати. Найбільший ефект досягається, якщо маркетинг працює як цілісна концепція та система управління компанією.
Інструментарій маркетингу — різноманітні інструменти впливу на ринкове середовище, які основані на знанні психології споживача та закономірностей економічних процесів.
Слово «маркетинг» походить від англ. market, що означає «ринок», «базар», «збут», «торгівля», «ціна», «курс», у США ще «продовольчий магазин», це слово співзвучне виразу англ. market getting — «оволодіння ринком».