Одним із найстабільніших і традиційних фінансових посередників між покупцем і продавцем є банки

Роль банків у ринковій інфраструктурі

Банки вважаються найбільшими і найстарішими фінансовими посередниками. Сучасні банки виконують щонайменше дві основні функції: залучають вклади окремих громадян і підприємств, а також надають позики — кредити. Крім того, банки виконують практично всі інші фінансові операції, зокрема: здійснюють грошові перекази, випускають та обслуговують кредитні картки, працюють з цінними паперами підприємств і держави, обслуговують розрахункові операції тощо.

Серед фінансових посередників ключову роль відіграють банки.
Комплекс із трьох базових операцій — депозитних, кредитних і розрахункових — створює первинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банківським інститутом, банком.


Банки — це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства,
виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених законодавством про банки і банківську діяльність. Банки є юридичними особами.

Перші банки виникли за давніх-давен. Ще у Вавилоні (7-5 ст. до н. е.) практикували видачу грошових позик для купівлі насіння з погашенням боргу після продажу врожаю. У стародавніх Римі, Греції, Єгипті приймали вклади і надавали позики під заставу нерухомості.

Банки виникли в Середньовіччі на основі контор міняйлів та майстерень і крамниць ювелірів (Флоренція, Амстердам, Венеція). Сучасна банківська система складається з банків різних видів та інших фінансово-кредитних інститутів. Головними ланками цієї системи є:

1. центральний банк;

2. комерційні банки;

3. спеціалізовані фінансово-кредитні інститути.

Функції комерційних банків:

- акумулювання безстрокових депозитів і оплата чеків, виписаних на ці банки;

- надання кредитів промисловим підприємствам, фермерам.

До спеціалізованих кредитних установ можна віднести страхові компанії, ощадні установи, інвестиційні банки, фінансові компанії, кредитні і будівельні кооперативи.

Центральний банк — центр фінансово-кредитної системи національної економіки, головною функцією якого є контроль та регулювання пропозиції грошей у країні.

У більшості країн центральні банки є державними. В окремих випадках центральний банк не належить державі (наприклад, Федеральна резервна система США, Національний банк Швейцарії) або вона володіє лиши частиною капіталу (наприклад, у Банку Японії — 55%).


На відміну від комерційних банків, центральні банки:

- звичайно є державними, націоналізованими інститутами;

- не ставлять перед собою традиційну мету комерційних банків — отримання максимального прибутку;

- керують діяльністю комерційних банків;

- виконують емісійну функцію;

- не конкурують у сфері бізнесу з комерційними банками;

- ведуть банківські рахунки уряду, в останні роки дедалі більш виражають його інтереси та цілі, хоча й зберігають статус незалежних;

- виконують стосовно інших банків роль "кредитора останньої надії".


Маркетинг — це:

  • філософія бізнесу,
  • набір ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,
  • важлива частина системи управління підприємством.

Трьома головними аспектами маркетингу є:[1]

  • аналітичний аспект (розуміння ринків);
  • активний аспект (проникнення на ринки);
  • ідеологічний аспект.

Існує п'ять концепцій маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу становлення цієї дисципліни (на основі цих концепцій будуються відносини виробника і споживача):

  • вдосконалення виробництва (пріоритет виробництву);
  • вдосконалення товару (пріоритет товару);
  • інтенсифікації зусиль збуту (пріоритет продажу);
  • традиційна концепція маркетингу (пріоритет потребам споживачів);
  • соціально-етичного маркетингу (пріоритет інтересам суспільства).

Основними функціями маркетингу є:

  • аналітична (вивчення ринку, споживачів, конкурентів, товарної структури ринку, аналіз внутрішнього середовища підприємства),
  • виробнича (організація виробництва нових товарів, матеріально-технічного постачання, управління якістю і конкурентноздатністю продукції),
  • функція збуту (організація системи руху товарів, проведення цілеспрямованої товарної політики, організація сервісу, проведення цілеспрямованої політики збуту),
  • управління та контролю (планування, інформаційне забезпечення, комунікаційне забезпечення управління маркетингом, моніторинг та аналіз).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно:

  • провадити комплексні дослідження ринку,
  • робити аналіз ринку,
  • сегментувати ринок,
  • позиціонувати товар,
  • розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

Маркетинг — це планування і здійснення всебічної діяльності, пов'язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку. [1]

Маркетинг — це діяльність щодо забезпечення наявності потрібних товарів і послуг для потрібної аудиторії, у потрібному місці, в потрібний час і за ціною, яка підходить, при здійсненні необхідної комунікації. [1]

Маркетинг — вид людської діяльності, направлений на задоволення потреб за допомогою обміну. [1] Існує сотні визначень маркетингу. Одне з них наголошує на існуванні трьох вимірів у такому визначенні:

  • маркетинг є філософією бізнесу,
  • маркетинг є набором ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,
  • маркетинг є важливою частиною системи управління підприємством.

Маркетинг як філософія спрямовує розвиток підприємства, а інструменти маркетингу дозволяють це успішно реалізувати. Найбільший ефект досягається, якщо маркетинг працює як цілісна концепція та система управління компанією.

Інструментарій маркетингу — різноманітні інструменти впливу на ринкове середовище, які основані на знанні психології споживача та закономірностей економічних процесів.

Слово «маркетинг» походить від англ. market, що означає «ринок», «базар», «збут», «торгівля», «ціна», «курс», у США ще «продовольчий магазин», це слово співзвучне виразу англ. market getting — «оволодіння ринком».


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: