Осередок хімічного ураження характеризуються стійкістю і швидкістю дії СДОР на організм людини

Критерієм оцінки є 1 година (більше чи менше): стійкість і дія на людину більше 1 години – стійкі і сповільненої дії, менше 1 години – нестійкі і швидкої дії.

В залежності від тривалості зараження місцевості та часу прояву вражаючої дії, виділяють 4 типи осередків ураження СДОР:

– осередок ураження нестійкими швидкодіючими речовинами. Виникає за умови зараження синильною кислотою, акрилонітрилом, окисом вуглецю тощо;

– осередок ураження нестійкими СДОР сповільненої дії (фосген, хлорпікрин, азотна кислота тощо); – осередок ураження нестійкими СДОР, швидкої дії (хлор, аміак, синильна кислота, оксид вуглецю); – осередок ураження нестійкими СДОР, сповільненої дії (бромметил, азотна кислота, гексахлоран).

Для осередків уражень швидкодіючими речовинами характерно: - одномоментне (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин) ураження значної кількості людей; - швидкий прояв інтоксикації із значною кількістю тяжких уражень; - дефіцит часу для органів охорони здоров’я для організації роботи. Вирішальне значення в цих умовах набуває само і взаємодопомога; - потреба в евакуації постраждалих за один рейс.

Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:

- формування санітарних втрат йде повільно (декілька годин); - наявність деякого резерву часу для корегування роботи закладів охорони здоров’я;

- необхідність активного виявлення постраждалих серед населення; - евакуація здійснюється поступово, після виявлення постраждалих (за декілька рейсів).